Експерти: Білорусь прибічників Лукашенка йде в глухий кут

Центрвиборчком (ЦВК) Білорусі повідомив, що на виборах 11 жовтня за Олександра Лукашенка, який незмінно править країною з 1994 року, проголосували понад 83 відсотки виборців. Посилаючись на результати багаторічних спостережень вільнюського Незалежного інституту соціально-економічних і політичних досліджень (НІСЕПД), опитані DW експерти зазначили, що рейтинг Лукашенка залишається достатньо стабільним - йому довіряє близько половини білорусів. На думку аналітиків, така підтримка авторитарного режиму свідчить про проблеми, пов’язані із самореалізацією у білоруському суспільстві, і веде країну в глухий кут.

За стабільність без ризику

"Прибічники білоруського правителя Лукашенка представляють більшість серед виборців старшого віку, з низьким рівнем освіти, які живуть у сільській місцевості або невеликих містах", - розповів в інтерв’ю DW експерт НІСЕПД Сергій Ніколюк. Однак політику авторитарного білоруського лідера підтримують також близько 40 відсотків білорусів, які мають середню спеціальну і вищу освіту, підкреслив Ніколюк.

І нагадав, що 90 відсотків із 70 тисяч членів дільничних виборчих комісій, які працювали на виборах 2015 року, мають вищу освіту - це вчителі, лікарі і т.д. При цьому, за словами Ніколюка, "ніхто з них не скаже відкрито, що голоси рахують неправильно, і виборців женуть до урн для голосування ті ж самі люди з вищою освітою".

"На підтримку Лукашенка виступають в основному залежні від держави працівники бюджетної сфери, які не бачать для себе місця в сучасному динамічному житті", - пояснив Ніколюк. Для них вибір між невеликою, але стабільною заробітною платою і ризиком опинитися в ринковій економіці буде завжди на користь гарантованого заробітку, розмір якого не залежить від докладених зусиль. Лише третина населення Білорусі, констатує аналітик НІСЕПД, готова прожити без державної опіки, половина білорусів голосує за "стабільність без ризику", яку їм запропонував Лукашенко.

Коли духовні цінності знецінилися

Керівник мінського Центру європейської трансформації (CET) Андрій Єгоров звернув увагу DW на те, що причини підтримки авторитарного режиму варто аналізувати з точки зору того, чого хочуть люди, і що дає їм влада. "По-перше, в основної маси білоруського населення переважають не духовні, а споживацькі цінності - їх цікавлять не ефемерні політичні свободи, а хороша зарплата і побутові зручності", - зазначив Єгоров. По-друге, за його висловлюванням, матеріальні запити більшості громадян Білорусі не надто високі, тому середні базові потреби режим все ж задовольняє.

По-третє, як показало нещодавнє опитування CET, у 80 відсотків білорусів немає лідера думок. Не стали свого часу такими моральними авторитетами білоруські політв’язні з опозиції. Не вдасться стати, на думку голови CET, вагомою фігурою для суспільства і лауреатці Нобелівської премії з літератури Світлані Алексієвич. Навіть Олександра Лукашенка таким авторитетом в опитуванні CET назвали всього 8 відсотків респондентів.

З тим, що електоратом президента керують зовсім не духовні цінності, згодний і Сергій Ніколюк: "Білоруський соціум - це атомізована маса, що бореться за самовиживання, головним способом якого для половини населення стало дотримання соціального контракту "лояльність в обмін на підвищення доходів". За словами експерта НІСЕПД, на початку цього року Лукашенко змінив умови контракту - "лояльність в обмін на виживання", і "його електорат легко погодився на цю гру під впливом подій в Україні, пропаганди, що показує жахи війни за межами Білорусі, а також відсутності альтернативи, котру не змогла запропонувати опозиція".

На повідці у тих, хто обрав застій

Ще 5 років правління Лукашенка, прогнозує Ніколюк, обернуться для держави далекосяжними наслідками: "Режим може святкувати перемогу, але вона буде пірровою". Експерти стверджують, що Олександр Лукашенко, так само, як і керівництво Росії, відкидає економічну й політичну модернізацію через побоювання втратити владне кермо. Щоправда, президент Білорусі неодноразово запевняв, що для модернізації виробництва досить купити обладнання на Заході, нагадав Сергій Ніколюк. Однак, продовжує він, від демократичних свобод та від західної культури, яка створює нові технології, влада і народ відмовилися, оскільки не бачать зв'язку між свободою та розвитком економіки. Головна ж проблема Білорусі, вважає Ніколюк, це її економічна відсталість. За словами експерта, країна ще не перейшла з четвертого укладу технологічного розвитку, з епохи нафти, до п'ятого - віку комп'ютерів і телекомунікацій, тоді як світ поступово переходить до шостого укладу - розвитку на основі нанотехнологій. Для такої перебудови білоруська влада не має фінансових, науково-технічних, а головне - людських ресурсів, констатує Ніколюк.

І він, і Андрій Єгоров переконані, що криза в країні з часом лише поглиблюватиметься, якщо білоруська еліта буде сліпо слухати населення з низькими запитами, відмовлятися від реформ і продовжувати авторитарне правління замість того, щоб запропонувати суспільству нелегкий, але конструктивний шлях розвитку. "Білорусь може вилетіти з історичного візка у глухий цивілізаційний кут і займатиме, як сьогодні, перші місця в Європі лише за споживанням алкоголю та рівнем самогубств", - підсумував Ніколюк.