Критика коаліційної угоди

Експерти громадянської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" (РПР) піддали критиці опублікований у ніч на 15 листопада текст коаліційної угоди партій-переможниць парламентських виборів 26 жовтня. Громадські діячі заявили, що їхні рекомендації щодо реформ, яких потребує Україна, були подані всім учасникам коаліційних перемовин, проте політики врахували далеко не всі ці пропозиції. Тож тепер, побоюються активісти, коаліційна угода може перетворитися на, так би мовити, "фількіну грамоту". Щоб уникнути цього, представники громадськості закликали внести до неї цілу низку поправок.

Конституцію потрібно виконувати, а не змінювати під свої потреби

Експертка РПР з конституційного права Юлія Кириченко привітала згадки про реформи Конституції, які містить коаліційна угода. Водночас вона пошкодувала, що ці згадки не пояснюють "напрямки руху конституційної реформи". Адже ці перетворення, за словами Кириченко, були одними із вимог революції на Майдані минулої зими. "В народу не було мети привести до влади нові обличчя. Ми хочемо політичних реформ. Але в коаліційній угоді ми не бачимо, куди ми рухаємося: убік президентської, чи парламентської республіки", - зауважила громадська активістка.

Кириченко також виступила проти того, щоб політики змінювали Конституцію під свої потреби. "Такий підхід у нас був усі попередні роки. Натомість політикам слід брати Конституцію як угоду між політиками та суспільством і виконувати її", - заявила Кириченко. Вона закликала скасувати закон про ухвалення Конституції на референдумі та порушення процедури під час внесення до неї змін, як це було 2004-го, 2010-го та 2014-го року. Експертка висловилася за те, щоб законопроекти про внесення змін до Конституції розробляли визнані фахівці з конституційного права, "а сам процес напрацювання має бути відкритим для суспільства".

Бракує відкритості

Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак висловився за те, щоб коаліційна угода стала "угодою, а не декларацією намірів". Він вважає, що в документі слід чітко прописати конкретні обов’язки партій, парламентської коаліції та уряду. "Інакше весь процес реформ зайде в глухий кут", - заявив експерт. Ганущак нагадав, що з проекту угоди зникла згадка про встановлення та оприлюднення інформації про кінцевих власників компаній та будь-яких інших юридичних осіб, що мало би зробити відкритою систему власності в Україні.

Коаліція, що формується, схоже, не хоче брати на себе відповідальність і за демонополізацію ринків електричної та теплової енергетики, заявив експерт РПР Віктор Буток. Але реформування економіки та інших галузей України, на його думку, буде неможливим без досягнення державою енергонезалежності. Буток закликав розробників коаліційної угоди "максимально чітко" виписати в документі положень енергетичної реформи. "Наш найбільший ресурс – енергоефективність. Натомість, в розділі про енергетику найперше враховані інтереси найбільших учасників енергоринку, а десь там внизу заховалася енергоефективність. Наразі ще немає розуміння щодо необхідності реструктуризації ринків і виведення на них відновлювальних джерел енергетики", - сказав Буток.

Пріоритет – правам людини

Загальною проблемою проекту коаліційної угоди є нехтування з боку політиків захистом прав людини, сказав експерт групи РПР з реформи забезпечення прав людини Олександр Павліченко. "Держава продовжує домінувати над людиною. Але принципи верховенства права, дотримання прав людини і плюралістичної демократії стали тими наріжними каменями, на яких будувалося входження України до Ради Європи і тепер будується входження держави до європейських інституцій", - зазначив Павліченко.

Він впевнений, що автори коаліційної угоди зосередилися на визначенні координації і співпраці на рівні урядування. Насправді ж реформи судочинства, соціальної сфери та правоохоронних органів мали би передбачати, насамперед, врахування інтересів особи, її прав та свобод, сказав правозахисник.

Неконкретний документ

Київський політолог Сергій Таран в інтерв'ю DW зазначив, що така прискіплива увага громадськості до засадничого документу з формування влади спостерігається чи не вперше в новій історії України. На його думку, лише в деяких сферах авторам коаліційної угоди вдалося чітко окреслити спрямування та способи реформ. "Сказано про реформу оподаткування в Україні, але якими саме будуть ці заходи і як це буде виглядати в цифрах, щоби можна було перевірити, коли ж стане легше жити підприємцям, – цього немає", - сказав Таран.

Але своїм найбільшим розчаруванням експерт назвав відсутність норми про державне фінансування політичних партій в Україні. "Це консервує олігархічну систему в державі на довгі роки", - застеріг Сергій Таран.