Коломойський та Порошенко домовилися щодо "Приватбанку"

Уперше про націоналізацію "Приватбанку" заговорили два роки тому - про це ще 14 грудня у Facebook написав IT-директор банку Дмитро Дубілет. Тоді він наполягав на тому, що чутки про майбутній перехід фінансової установи у власність держави є цинічним нагнітанням ситуації і за цим стоять "конкретні люди і навіть конкретна країна". Але вже менше ніж за тиждень Дубілет так само у Facebook пояснював, чому націоналізація все ж відбувається. І цього разу, за словами менеджера, головною причиною стали інформаційні атаки, участь в яких брав в тому числі і телеканал "Інтер".

"Приватбанк" і раніше був об'єктом політичних спекуляцій. Однією з останніх напередодні конфлікту стала заява Міхеіла Саакашвілі, який звинуватив адміністрацію президента у кулуарних заграваннях з екс-власником банку Ігорем Коломойським, через які, на думку одеського екс-губернатора, мільйони вкладників могли би залишитися без своїх заощаджень. Хоча ще у минулому році, після конфлікту між дніпровським олігархом та Петром Порошенком через контроль над державною компанією "Укрнафта", після якого Коломойський пішов у відставку з посади голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, деякі експерти попереджали, що причиною наступної суперечки між ними може стати саме "Приватбанк".

Варто зазначити, що за три тижні до оголошення новини про перехід банку у державну власність, Коломойський офіційно став членом партії "Укроп", яку давно із ним пов'язували, та навіть очолив у ній комісію партійного контролю. Тоді деякі коментатори розцінили це як можливу підготовку олігарха до політичного протистояння за свої активи.

Гроші, а не політика

Утім, реальні причини націоналізації, найімовірніше, не мають політичного підґрунтя, вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. За його словами, головною причиною ризикованого кроку з боку держави стали фінансові проблеми банку через кредити, надані пов'язаним із власником "Привату" компаніям. Ці кредити накопичувалися роками, однак до 2014 року Національний банк України взагалі не займався чисткою банківського сектору від так званих "банків-пилосмоків". "Націоналізацію готували ще з грудня минулого року, але тоді влада не наважилася на такий крок", - каже Вишлінський. Але влітку проблеми "Приватбанку" стали причиною затримки надання траншу Міжнародного валютного фонду (МВФ), тому далі чекати вже не було жодної можливості. Тепер рішення Києва перебрати контроль над колись найбільшим приватним банком країни привітали у МВФ, Європейському банку реконструкції та розвитку та Європейському Союзі.

У тому, що націоналізація не є свідченням конфлікту між Коломойським та Порошенком, впевнений і президент Фонду національних стратегій Тарас Березовець. Зараз, за його словами, український президент та колишній власник "Привату" мають досить непогані відносини. Про це свідчить не тільки інформаційна політика телеканалу Коломойського "1+1", яка є досить лояльною до Порошенка та його соратників, але й сам факт домовленості щодо націоналізації "Приватбанку". "Тому я зараз не бачу жодного загострення між ними", - каже Березовець.

Інформаційні атаки

Вишлінський підтверджує те, що останні тижні довкола "Приватбанку" нагнітали суспільні настрої. За його словами, інформаційні вкидання були справді помітні, а відтік коштів з рахунків банку значно посилився завдяки посіяній паніці. Втім, експерт не вірить у те, що саме ця кампанія стала причиною передати банк у власність держави. "Це могло хіба що підштовхнути до більш швидких дій", - розмірковує Вишлінський, нагадуючи, що за тиждень ухвалити та підготувати таке рішення неможливо.

Інформаційний тиск на "Приватбанк" підтверджує і Березовець. Але, за його словами, його метою навряд чи було підштовхування Коломойського до продажу свого банківського активу. "У роздмухуванні паніки набагато більше зацікавлені ті, для кого метою є загальна дестабілізація ситуації в Україні", - каже політолог. Серед тих, хто нагнітав ситуацію, за його словами, був помічений не лише Саакашвілі, але й експерти, пов'язані із колишньою Партією регіонів.

Проект Коломойський

Проте політичне питання у ситуації навколо "Приватбанку" остаточно закритим вважати не можна. За словами Вишлінського, поки важко говорити впевнено, чи будуть компанії Коломойського повертати борги вже державному банку. "За відсутністю належного тиску з боку Заходу цілком можливо, що ми отримаємо "нульовий варіант" за зразком 1990-х років, коли ніхто нікому не буде нічого віддавати", - розповідає експерт. Хоча формального списання боргів не буде, де-факто, за словами Вишлінського, цілком можливо, що розплачуватися за націоналізацію "Привату" будуть громадяни України.

Попри це Березовець не очікує того, що Коломойський піде заради цього на відкрите політичне протистояння із Порошенком. Дніпровський олігарх, за словами експерта, звик купувати та використовувати готові політичні проекти, а сам себе усвідомлює як бізнесмен. "Націоналізація "Приватбанку" була добрим шансом для нього, аби заробити собі політичний капітал", - каже Березовець. Коломойський, за його словами, міг використати це як нагоду, аби представити себе альтруїстом, який віддав державі свій найдорожчий актив заради спокою та добробуту громадян. Але його мовчання, свідчить, що він і надалі буде позиціонувати себе саме як бізнесмена, а не як політика, впевнений експерт.