Чи може ОБСЄ вирішити конфлікт на Донбасі?

Візит генерального секретаря Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Ламберто Заньера до України минув майже непоміченим. Програмою візиту навіть не була передбачена зустріч з пресою. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час зустрічі з генсеком ОБСЄ пообіцяв "повну підтримку роботи місії" організації в Україні, повідомляє прес-служба МЗС України. І це попри те, що результати її роботи виглядають досить скромними. За час роботи на Донбасі 124 спостерігачі ОБСЄ змогли поки що лише зафіксувати обстріли з боку проросійських бойовиків, заявив речник МЗС України Євген Перебийніс у своєму інтерв’ю українському телебаченню.

Тест на ефективність для ОБСЄ

Натомість Київ прагне, аби місія не лише здійснювала контроль за дотриманням режиму припинення вогню на Донбасі, узгодженого в рамках мінських домовленостей, але й спостерігала за тим, що відбувається на кордоні між Україною та РФ, сказав Перебийніс. Він додав, що для цього від ОБСЄ чекають нового мандату "або розширення мандату місії, яка працює на російському боці кордону". Наразі ці ініціативи блокує російська сторона. "Пошук шляхів мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях та відновлення територіальної цілісності нашої держави є тестом на ефективність ОБСЄ", - цитують слова міністра Клімкіна, сказані під час з генсеком ОБСЄ, українські медіа.

Проте опитані українські експерти вважають, що миротворчі можливості ОБСЄ вкрай обмежені і сподівання Києва на допомогу цієї організації можуть виявитися марними. "Спостерігачі ООН були би для України набагато кориснішими, ніж спостерігачі ОБСЄ, які значною мірою перебувають під впливом російських представників у цій організації", - сказав в інтерв'ю DW політолог і журналіст, доцент Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв. Він зазначив, що ОБСЄ принципово не хоче чітко виокремлювати агресора та жертву агресії й давати оцінку їхнім діям.

Безсилля спостерігачів

ОБСЄ ніколи не була ефективною організацією через те, що всі рішення там ухвалюються консенсусом, вважає політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва (ІЄАС) Володимир Горбач. "Враховуючи членство Росії в цій організації, досягти консенсусу можна дуже рідко", – зазначив експерт у розмові з DW. Окрім цього, він вважає, що організація продемонструвала свою безсильність у ситуації, коли сепаратисти та російська сторона не спромоглися забезпечити виконання першого пункту мінських угод - щодо встановлення режиму припинення вогню. І саме через слабкість ОБСЄ, на думку Горбача, досі не була проведена та погоджена зі сторонами протистояння лінія розмежування та не відбувся відвід важких озброєнь на відстань 30 кілометрів від фронту.

За таких умов можливості для посилення ефективності моніторингової місії ОБСЄ Горбач не бачить. "Усі свої миротворчі місії ця організація проводить демілітаризовано, це їхній внутрішній принцип, бо це не військова організація. А на території, де активно використовується зброя навіть проти цивільного населення, таке спостереження не може бути ефективним", – вважає експерт.

Розширення місії

Новини останніх тижнів підтверджують такі оцінки. Як повідомлялося, кілька днів тому безпілотний летальний апарат, який ОБСЄ використовуває для спостереження, був обстріляний із зенітно-ракетної системи біля села Широкине, що в 17-ти кілометрах від Маріуполя.

Те, що сторони конфлікту досі не змогли узгодити лінію розмежування, визнав і заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в регіоні Александер Гуґ . Про це він заявив за підсумками зустрічі українських військових із сепаратистами та представниками ОБСЄ, яка відбулася в середу, 5 листопада, в Донецьку. Проте ОБСЄ, за його словами, тепер має намір збільшити кількість своїх спостерігачів до 500 осіб. А обстріли її безпілотників та навмисне блокування їх електронними перешкодами "не вплинуть на діяльність місії", заявив Гуґ.

Хибна ставка

Утім, у голови правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдана Яременка такі заяви викликають серйозні сумніви. За його словами, за цілу свою історію ОБСЄ не вирішила жодного воєнного конфлікту. Утім, критика ОБСЄ в цьому випадку, за словами експерта, не має сенсу. За словами Яременка, треба критикувати підхід України до вирішення цього питання. А саме те, що Київ сподівався за допомогою ОБСЄ вирішити питання повернення територій, зайнятих бойовиками, каже експерт.

Він переконаний, що перешкоди роботі моніторингової місії ОБСЄ чиняться свідомо, бо "цього хоче Росія". А в ОБСЄ, за словами експерта, немає інструментів, за допомогою яких можна було б "примусити Москву виконувати мінські домовленості". Збільшення кількості спостерігачів нічого не дасть, переконаний Яременко. Оскільки очікувати, що сепаратисти та Росія будуть підтримувати мирний план президента Порошенка від самого початку було дуже наївно, резюмує експерт.