Кредит МВФ
27 березня 2014 р.
Після трьох тижнів роботи в Києві експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ) таки узгодили програму економічних реформ для України, які країна має провести для отримання кредиту МВФ "стенд-бай". Вона включає монетарну реформу, ґрунтовні зміни у фіскальній політиці, енергетичному та фінансовому секторах, а також реформування державного урядування й поліпшення бізнес-клімату. На практиці це означає, що український уряд має дотримуватися режиму гнучкого валютно-обмінного курсу, дбати, аби банки були ліквідними. Окрім цього, кабміну, відповідно до узгодженої програми з МВФ, доведеться підняти роздрібні тарифи на газо- та теплопостачання для населення і забезпечити прозорість діяльності "Нафтогазу України" шляхом реструктуризації держкомпанії.
"Реформи, націлені на вдосконалення державного врядування, підвищення прозорості й поліпшення бізнес-клімату, стануть центральним елементом програми. Вони передбачають ухвалення нового закону про державні закупівлі, заходи, спрямовані на полегшення для бізнесу, удосконалення процедури отримання відшкодування ПДВ, а також щоквартальне проведення незалежного аудиту рахунків "НАК Нафтогаз Україна", - йдеться у поширеній у четвер, 27 березня, заяві місії МВФ, яка працювала в Україні.
На певний час вистачить
Тільки за умови, що всі ці пункти будуть виконані нинішнім українським урядом Міжнародний валютний фонд готовий надати країні кредит на суму від 14 до 18 мільярдів доларів упродовж наступних двох років. Вся сума міжнародної фінансової підтримки програми економічних реформ України може становити 27 мільярдів доларів, включаючи кредит МВФ. Точна сума допомоги буде визначена згодом, йдеться у повідомленні місії.
Експерти певні, що цих грошей достатньо, аби компенсувати фіскальний розрив, про який у четвер заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк з трибуни Верховної Ради. За його словами, сума коштів, яких не вистачає для виживання країни, складає 289 мільярдів гривень. "Якщо МВФ дасть Україні 15 мільярдів доларів - це в перерахунку складатиме десь 200 мільярдів гривень. У короткостроковій перспективі (один-два роки) цих грошей буде достатньо, аби перекрити цей фіскальний розрив. Але щоб Україна вважала свою економіку сталою, то звичайно цього не достатньо", - переконаний провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Ляпін.
МВФ остерігається української корупції
За його словами, повністю стабілізувати українську економіку можна, лише кардинально зменшивши рівень корупції та спростивши ведення бізнесу. До всього цього треба глибоке реформування системи державного управління. "Замінена верхівка державного управління, тобто поміняли міністрів. Проте увесь інший фаховий склад міністерств залишився тим же самим. Тому є достатньо високий ризик того, що всі реформи лише імітуватимуть", - наголошує Ляпін.
Ймовірно цього остерігається і Міжнародний валютний фонд. Адже цього разу в його вимогах до України з’явився пункт про те, що МВФ підготує комплексне діагностичне обстеження системи заходів протидії корупції, а також розробку та імплементації законів, які стосуються ефективності судової системи та податкового адміністрування. "Це новий підхід МВФ у відносинах з Україною. Але їх можна зрозуміти, адже завдяки корупції через бюджетні дірки в Україні збільшувався дефіцит платіжного балансу. Зменшення корупції це сигнал також для інвесторів", - вважає директор Бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий.
Експерти сходяться на тому, що нині Україні таки доведеться виконати всі вимоги МВФ, адже іншого виходу уникнути дефолту країна не має. А те, що Україна перебуває на межі економічного і фінансового банкрутства підтвердили в уряді. Там вже готують підвищення ціни на комунальні тарифи для населення. "Зараз Україна не має іншого виходу, як проводити болючі реформи. Певні сили в парламенті знову затягнуть пісню, що у нас багато бідних і неприпустимо нічого підвищувати, але думаю, що всі необхідні закони для реформ будуть схвалені. І українці зрозуміють, що краще затягнути пасок, лікувати свою економіку і бути незалежними, враховуючи зовнішню загрозу з боку Росії", - вважає Валерій Гладкий.