Як Кличку втретє вдалося перемогти у Києві
6 листопада 2020 р.
Київська міська територіальна виборча комісія оголосила перемогу Віталія Кличка у першому турі виборів мера Києва. За результатами опрацювання ста відсотків протоколів, Кличка підтримали 365161 виборець (50,52%). Після оголошення офіційних результатів він записав відеозвернення та оприлюднив його на своїй сторінці у Facebook. "Я вдячний усім киянам, які прийшли на дільниці. За кого б вони не голосували. Я і надалі працюватиму заради інтересів усіх киян. Заради перетворень і змін у Києві", - сказав Віталій Кличко.
Тричі в одну воду
Отже, другого туру виборів в українській столиці не буде. Це вже третя перемога колишнього спортсмена в Києві. Вперше Віталій Кличко став київським мером у травні 2014 року, коли набрав 57,4 відсотка голосів і теж переміг у першому турі виборів. Восени 2015 року кияни знову переобрали Віталія Кличка мером, щоправда тільки з другої спроби. Тоді в другому турі він переміг Борислава Березу.
Нині ж конкуренти Кличка залишилися далеко позаду. На другому місці у Києві - Олександр Попов з партії "ОПЗЖ", за якого проголосувало лише трохи більше 68 тисяч виборців. Потім іде Сергія Притула, кандидат від "Голосу". Йому свій голос віддали майже 57 тисяч виборців. Олексія Кучеренка з партії "Батьківщина" підтримали майже 46 тисяч киян, Ірину Верещук з партії "Слуга народу" - лише трохи більше 39 тисяч виборців.
Професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань вважає, що Кличку на цих виборах вдалося перемогти з таким відривом, оскільки в нього не було сильних конкурентів. "Жоден з кандидатів не був альтернативою, яка б зацікавила киян. У Кличка за останні роки немає великих проривів, але немає і сильних провалів. Тому він і був фаворитом", - наголосив Гарань.
За словами політолога, під час попередньої каденції Кличка обґрунтовано критикували за незаконну забудову та розпродаж землі, однак більшості киянам було важливо те, що стосується їхнього життя в конкретному мікрорайоні: освітлення, опалення, чистота в громадських місцях, дороги, транспорт. Все це Віталій Кличко намагався забезпечити. "Черговий будинок-потвора в центрі чи погані дороги на околицях Києва не всіх хвилює", - констатує Гарань.
Експерти вказують та те, що Віталію Кличку непогано вдалося мобілізувати перед виборами свій електорат. Не в останню чергу він заробив очки й завдяки коронавірусній кризі. Мер особисто щодня коментував ситуацію з пандемією в Києві, звітував про підготовку та забезпечення лікарень всім необхідним, тому був завжди на слуху.
"У громадському транспорті голос мера розповідає про важливість носіння масок і необхідність дотримання епідемічних правил. Це не політична реклама, тому люди сприймають цю інформацію позитивно: це заспокоює людей, вони відчувають, що про них хтось дбає. Це хороша передвиборна технологія", - вважає аналітик Фонду демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина. Він зауважує, що у киян нині зберігається виборчий тренд - голосувати не за щось кардинально нове, а за перевірена та комфортне.
Читайте також: Кличко звільнив свого заступника, який вдарив поліцейського
Плюси та мінуси попередньої роботи
Сухарина відзначає, що Віталія Кличка є за що похвалити. За останні п'ять років він дещо оновив інфраструктуру міста, намагався навести лад у функціонуванні громадського транспорту, очистив Київ від незаконної зовнішньо реклами, налагодив спілкування з містянами через систему звернень та петицій. Однак є його і за що критикувати. Зокрема, Кличку, за словами аналітика, закидають руйнування зелених зон у столиці та лояльне ставлення до забудовників, які часто незаконно зводять будівлі або порушують правила будівництва.
З цим погоджується й експерт з житлових питань центру CEDOS Павло Федорів. На його думку, в питаннях забудови Віталій Кличко частково продовжує політику свого попередника Леоніда Черновецького. "Найпростіший приклад того, як Кличко продовжує справу Черновецького це генплан Києва до 2025 року. Спершу він був опозиціонером і виступав проти цього генплану, але коли став мером, то одразу почав розказувати, що треба швидко приймати цей генплан, бо місто не може без нього жити", - вважає Федорів.
Він наводить приклад того, як забудовники нехтують соціальною інфраструктурою, коли отримують дозвіл на будівництво: будують лише житлові комплекси без шкіл, садочків та лікарень, що значно посилює навантаження на вже існуючі об'єкти.
Окрім цього, Федорів критикує Кличка за неефектину систему міської мобільності. "Міська політика щодо транспорту зводиться до катання асфальту щороку замість виконання стратегії Світового банку, концепції з розвитку велотранспорту тощо. Це все провокує ще більші затори та шкідливі викиди, якими дихають кияни", - вважає експерт.
Федорів нарікає на те, що попри великий бюджет міста системних змін нема, а те, що змінюється не дає суттєвого покращення для містян. "Замість того, аби подбати про якісну воду з-під крана, Кличко із "Зеленбудами" створюють квіткові вау-ефекти. Замість адекватної реконструкції Шулявського мосту - скляний міст, прапори за гроші меценатів. Замість того, щоб придумати щось із Подільським мостом - сірі схеми і відсутність розуміння, куди і як влаштовувати підходи до самого мосту", - констатує експерт центру CEDOS.
Тепла ванна чи крижаний душ?
Наступні п'ять років Віталію Кличку доведеться працювати з оновленою Київською міськрадою. До неї нині пройшло сім партій: "Європейська солідарність", "Удар", "Єдність" Олександра Омельченка , ОПЗЖ, "Слуга народу" , ВО "Батьківщина" та "Голос".
Перші дві партії - "Європейська солідарність" та "Удар", які набрали найбільше голосів, - є рідними для Кличка. На думку аналітиків, вони гарантуватимуть йому "теплу ванну" в Київраді й підтримуватимуть всі його починання. Натомість є ризик того, що наступний п'ятирічний термін у Віталія Кличка можуть загостритися взаємовідносини з пропрезидентською силою.
Оскільки партія "Слуга народу" та їхня кандидатка на посаду мера Ірина Верещук розгромно програли вибори в Києві, то президент Володимир Зеленський може повторно спровокувати дискусію про те, чи може Віталій Кличко поєднувати виборну посаду міського голови та посаду у виконавчій службі - голови Київської міськадміністрації. "Але поки що про розділення повноважень не йдеться. "Слуги народу" розуміють, що нині не час йти на пряму конфронтацію", - припускає Олексій Гарань. Він прогнозує, що зараз усі шукатимуть компромісних точок дотику, оскільки Київ важливий для всіх.