ЄС і криза в Україні

DW: Пане Ассельборне, ви, напевно, добре поінформовані про події в Україні. Яка ваша думка з приводу того, що нині там відбувається?

Жан Ассельборн: Я вважаю, що в Україні нині є дві проблеми. Перша полягає в тому, що уряд досі не зміг запропонувати опозиції справжній діалог. Друге - Україна - це правова держава, і не можна дозволити, щоб вона перетворилася на неправову. А у правовій державі усі люди, які вільно протестують, мають право бути захищеними урядом.

Віктор Янукович нині запропонував Арсенію Яценюку посаду прем'єр-міністра України, ще одну високу посаду - Віталію Кличку. На вашу думку, чи можна це вважати бажанням "справжнього діалогу" з боку українського президента?

У кожній правовій державі глава уряду - це той, хто відповідає за політику уряду та ухвалює важливі рішення. Навіть у президентських республіках, таких як Франція, прем'єр-міністр відіграє вирішальну роль незалежно від політичного спрямування, яке мають президент і голова кабміну. Якби разом із пропозицією очолити кабмін, новий прем'єр отримав і право формувати уряд, тільки тоді це можна було б вважати проривом у переговорах.

Я дуже сподіваюся, що 10 лютого (коли міністри закордонних справ ЄС зустрінуться) нам не доведеться говорити про запровадження санкцій щодо України. Нині ЄС хоче залишити всі канали відкритими, щоби стимулювати діалог між опозицією та урядом. Ми хочемо чітко сказати, що опозицію потрібно сприймати серйозно.

Звичайно, я бачу знімки радикальних маніфестантів. Не знаю, чи є вони провокаторами-найманцями режиму чи націоналістами, але більшість людей в Україні протестують і беруть участь у демонстраціях мирно. Тому я дуже сподіваюся, що Україна не перетвориться на Білорусь.

Чи спілкується ЄС з Росією з приводу України?

Наприкінці січня буде зустріч на вищому рівні між ЄС та Росією. Незважаючи на те, що вона триватиме лише 2,5 години, ми будемо говорити й про Україну та про необхідність зупинити насильство. Я вважаю, що Україні не можна дозволити бути країною, яка розривається між Сходом та Заходом. Ви знаєте, що Росія та ЄС є стратегічними партнерами, тому має бути можливо розробити спільними силами стратегію для мирного врегулювання.

Ви говорили про те, що Україні не можна перетворюватися на Білорусь. Але ж є ще жахливіші сценарії, наприклад, громадянська війна...

Ми хочемо бачити Україну, яка знову знайде шлях до самовизначення. Україна має вирішити величезні економічні проблеми, має впоратися із проблемами, пов'язаними із встановленням демократії. У цьому Європейський союз хоче допомогти Києву, це навіть не тільки у межах Угоди про асоціацію, а й поза цими межами.

І коли я кажу, що сподіваюся: Україна не стане другою Білоруссю, то це означає, що я сподіваюся, що ЄС не доведеться вдаватися до санкцій. І що ми матимемо відкриті канали. Я не хочу вірити, що в Україні, скажімо так, з'явиться диктаторська система і що все це перетвориться у підсумку на громадянську війну.

Ми хочемо застерегти від цього. ЄС посилає чіткі сигнали президенту Україні про те, що обмеження громадянських свобод не є виходом.

Багато українців вважають, що ЄC залишив їх в біді. Оскільки вваажають, що варто було б заморозити рахунки українських олігархів, які підтримують все це, а також рахунки так званої “родини” Януковича. Яка ваша думка з цього приводу?

Я чітко сказав, що ми не хочемо, аби ми були вимушені 10 лютого говорити про санкції. Ви знаєте на прикладі Білорусі, що санкції включають обмеження подорожування, замороження статків і так далі. Я сподіваюся, що нам не доведеться вдаватися до такого кроку. А коли я так кажу, то це вже чітке послання відповідальним особам в Україні - для всього є межа. І цю межу не можна перетинати. Я не думаю, що ми покинули українців у біді, це зовсім не відповідає дійсності. ЄС надсилає послання, що має відбутися діалог, що опозиція має права. Але в Європейського Союзу немає такої кнопки, на яку він може натиснути і одразу ж вирішити ситуацію в Україні.