Житло для переселенців: допоможи собі сам
7 березня 2016 р.32-річний Володимир приїхав до Львова понад рік тому. Разом з дружиною він винаймає двокімнатне помешкання та мріє обзавестися власним житлом. В Луганську молодий підприємець залишив роботу, майно і новозбудований будинок. "Чесно, ми не очікували таких труднощів. Все б нічого, якби було де жити, і хоч якась державна підтримка", - каже у розмові з DW Володимир. Заради вирішення цієї проблеми Володимир знайшов однодумців, і вони самотужки зайнялися пошуком земельних ділянок під забудову. "За півроку неспинних пошуків нам вдалося знайти ділянки поблизу Львова", - каже луганчанин.
Тепер перед чоловіком нові виклики - де взяти гроші на будівництво, адже тривала оренда "вимила" всі збереження. "Ми самодостатні українці, - каже Володимир. - Ми просто стали заручниками війни і вимагаємо у держави принаймні розуміння та партнерства". Молодий чоловік з Луганська скаржиться, що за два роки поневірянь не відчув державної допомоги. "Довелось навіть заплатити податковий борг у кілька тисяч гривень, - каже підприємець. - Ніяких тобі списань, як це прем’єр Яценюк гарно розповідає з екранів".
Значний ресурс, а не "жебраки"
"Взяти переселенцю іпотечний кредит у банку на будівництво чи купівлю квартири - справді нереально, навіть за наявності доброї роботи", - каже, відповідаючи на запитання DW, голова Всеукраїнського організації зі справ вимушених переселенців Оксана Єрмішина. Як пояснила активістка, це пов'язано з тим, що переселенці - це група ризику, про яку держава "намагається не згадувати".
"Немає державної стратегії щодо вирішення проблем переселенців. Не розроблено конкретних програм і механізмів щодо забезпечення житлом, а значить і грошей у бюджеті на цей рік не передбачено", - каже Єрмішина. На її думку, нині влада помилково сприймає переселенця як людину, що потребує гуманітарної допомоги. "Хоча це той ресурс, який може дати значний поштовх розвитку регіонів", - переконана голова Всеукраїнського організації зі справ вимушених переселенців.
Останні дослідження показали, що майже 40 відсотків людей, які залишили зону бойових дій, ніколи вже не збираються повертатися, наводить дані Єрмішена. І ще стільки ж, за її словами, залишилися б напевне на новому місці - за умови вирішення житлового питання. Єрмішена каже, що нині 95 відсотків вимушених переселенців винаймають помешкання за власні кошти і лише близько 5 відсотків живуть у місцях компактного проживання.
Шляхи вирішення житлової проблеми
У Всеукраїнській організації зі справ вимушених переселенців бачать кілька варіантів вирішення житлової проблеми. Перший - це будівництво муніципального, соціального житла для пільгових категорій переселенців, коли людина сплачує комунальні послуги, але не є фактичним власником. Тут можна залучити довгобуди, але попередньо вирішивши проблему з власниками. Цей варіант радше під силу владі на місцях, додала Єрмішина.
Інший шлях - це швидке будівництво з нуля багатоквартирних будинків за енергозберігаючими технологіями. При цьому громадські організації домовляються з забудовником про здешевлення робіт. Потрібна тільки земельна ділянка. "Як приклад, у нас уже є напрацювання з забудовником у Київській області, йдеться про 100-200 доларів за квадратний метр. Але і за такої ціни переселенці потребують пільгових кредитів", - каже Єрмішена.
Напрацювання Львівщини
Тим часом складається враження, що проблему забезпечення житлом переміщених осіб центральна влада повністю переклала на плечі місцевих громад. Влада на місцях змушена у свою чергу шукати додатковий ресурс, гроші та партнерів.
У розмові з DW виконуюча обов'язки директора департаменту архітектури й розвитку містобудування Львівської ОДА Оксана Ткачук повідомила, що невдовзі для переселенців запрацює програма "Власний дім". В її рамках переміщена особа зможе отримати пільговий кредит до 300 тисяч гривень на 20 років під три відсотки річних задля особистого будівництва. Кошти на програму закладено у бюджеті області. Обов’язковою умовою програми є постійне проживання в селі, де зведено будинок. Цією програмою зможуть скористатися ті переселенці, яким уже вдалося віднайти земельні ділянки.
Загалом, за словами Оксани Ткачук, майже півсотні сім’ям переселенців вдалося віднайти і домовитися з сільськими громадами про виділення земельних ділянок поблизу Львова.
Також до кінця року приблизно 140 сімей переселенців зможуть отримати нове помешкання. "Ми визначили три недобудованих гуртожитки в районах області. Їх уже прийнято в комунальну власність територіальних громад. Це практично завершені об’єкти, які потребують певного переобладнання під квартири", - каже чиновниця. Йдеться про потребу в 50 мільйонів гривень. Кошти можна віднайти в бюджетах районів та області, а ще заручитися підтримкою міжнародних фондів, які опікуються переселенцями, зокрема й Німецького товариства технічного співробітництва, сподівається Ткачук. Утім, хто отримає ці квартири - невідомо, бо черговості досі не сформовано.
За даними міністерства соціальної політики, в Україні зареєстровано 1,7 мільйона переселенців. З них на Львівщину перебралися 13 тисяч осіб.