Законність валютних кредитів в Україні визначить суд

Конституційний суд почав розглядати законність видачі українцям банківських валютних кредитів. Питання ліцензій при отриманні валютних кредитів порушила одна із сільрад. Йдеться про Колонщинську сільську раду Макарівського району Київської області, яка попросила офіційно розтлумачити, чи потрібні позичальникам у таких випадках індивідуальні валютні ліцензії Національного банку України (НБУ).

Річ у тім, що декрет "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" справді зобов'язує резидентів України отримати індивідуальну ліцензію для розрахунку одне з одним в іноземній валюті. Однак згідно з постановою НБУ №483, така ліцензія не може бути видана, якщо валюта надана в кредит. Тому фактично громадяни в жодному випадку не можуть розраховуватися між собою іноземною валютою, і Колонщинська сільрада вважає, що банки не мали права видавати такі кредити.

"Виходить, що банк видав кредит для проведення незаконної операції, - йдеться в конституційному поданні сільської ради. - Захищаючись, банки відповідають, що мали право видавати кредити в іноземній валюті, мотивуючі тим, що мали відповідні ліцензії. А що позичальник буде робити з отриманою валютою, то його справа, банка, мовляв, це не стосується. Але це явна брехня, тому що в статті 348 Господарського кодексу говориться, що банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору".

Отже, тепер Конституційний суд має визначити, чи потребує отримання валютного кредиту отримання для позичальника і валютної ліцензії.

Давня проблема

Навколо питання законності видачі валютних кредитів вже давно точаться дискусії. Ще в 2010 році Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалив рішення про незаконність валютних кредитів, що видаються банками тільки на підставі генеральної ліцензії. Але потім Верховний суд України роз'яснив, що банки мають право кредитувати у валюті на підставі тільки генеральної валютної ліцензії без отримання індивідуальних дозволів.

Починаючи від 2011 року, видача громадянам кредитів в іноземній валюті в Україні заборонена. Винятком є лише позики на освіту та лікування за кордоном, але це поодинокі випадки. Тим не менш, через девальвацію валютний кредитний портфель все одно дуже великий і в гривні тільки збільшується. За даними НБУ на 1 травня, зараз загалом громадяни винні банкам 3,5 мільярда доларів, що складає 90,5 мільярда гривень.

Ризики незаконності

Для позичальників рішення про необхідність індивідуальної ліцензії при отриманні кредитів означатиме, що кредитний договір стане недійсними. Але це не дасть їм права не повертати борги. "Позичальник буде зобов'язаний повернути кредит з урахуванням погашеноі частини та відсотків. Залишається незрозумілим, за яким курсом розраховуватиметься ця сума до повернення. Крім того, якщо виконання зобов'язання забезпечено іпотекою, суд зможе накласти на неї арешт, який можна буде зняти лише якщо позичальник упродовж 30 днів поверне банку гроші",- прокоментував у розмові з DW старший юрист юрфірми "CMS Cameron McKenna" В'ячеслав Овечкин.

Якщо ж суд визнає, що ліцензії при кредитуванні не були потрібні, отримання позик в майбутньому стане складнішим. "Це стане підставою для НБУ зобов'язати банки ретельніше відстежувати цільове призначення сум позики та подальше переміщення цих грошей. Зрозуміло, що це ляже тягарем і на боржника", - зауважив юрист юридично-консалтингової компанії "Де-юре" Роман Бондарєв, відповідаючи на запитання DW.

Банківські наслідки

Банкірів перспектива ухвалення Конституційним судом рішення не на їхню користь зовсім не тішить. Вони вважають, що це подання є спробою уникнути відповідальності за зобов`язання по валютним кредитам. При прийнятті судом рішення на користь валютних позичальників наслідки для банківської системи будуть дуже негативні.

"Банки опиняться і без кредиту, і без забезпечення по ньому, так як визнання нікчемним основного договору, автоматично робить такими ж нікчемними і всі наступні. А борги фінансові установи змушені будуть списувати за рахунок резервів. У разі відмови списувати борги ключові банківські інститути будуть по суті приречені. Навіть такі колоси, як Укрсоцбанк та Райффайзен Банк Аваль, не зможуть винести такого фінансового удару" , - пояснив DW голова правління "Вектор Банку" Вадим Березовик.

Тому банкіри сподіваються, що все ж таки це питання буде вирішено шляхом індивідуальних домовленостей. Керівник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін, зокрема, зауважив: "На наш погляд, необхідно знаходити з банком компромісні рішення з обслуговування боргу, а не шукати можливість всіляко уникати виконання взятих на себе зобов'язань".