Замінований Донбас
8 листопада 2017 р.
За три останні роки на мінах на Донбасі підірвалися понад тисячу військовослужбовців та цивільних осіб. Точних карт мінувань та закону протимінної діяльності в Україні немає. Поки уряд у Києві розмірковує, що з цим робити, статистика жертв росте.
Сумна статистика
Як повідомили в міністерстві оборони України на запит DW, з липня 2014 по листопад 2017 року на Донбасі від вибухів мін постраждало загалом близько 900 військовослужбовців, 199 з них загинули.
Чимало жертв і серед цивільного населення. За даними Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій (ДСНС), з початку 2014 року в зоні АТО внаслідок мінно-вибухових травм постраждала 161 цивільна особа, в тому числі 23 дитини. З них 50 осіб загинули, в тому числі 4 дитини.
За даними британсько-американської благодійної організації The Halo Trust, яка займається розмінуванням в Україні, щомісяця на Донбасі підриваються близько 40 людей.
Оксана Нежальська теж потрапила до цієї сумної статистики. Три роки тому, автомобіль, в якому вона їхала додому, переїжджаючи через залізничний переїзд поблизу міста Антрацит Луганської області, підірвався на міні. В результаті вибуху жінка втратила обидві ноги.
"Це була звичайна дорога, якою ми їздили тричі на тиждень до дальніх сіл, розвозячи продукти… Жінка, яка їхала разом зі мною, загинула. А все моє життя змінилося в одну секунду", - розповідає Оксана Нежальська. Зараз вона проходить реабілітацію під Києвом, вчиться пересуватися на візку та ходити на протезах. Жінка мріє повернутися в Луганську область, але боїться. "Там скільки закладено цієї вибухівки всюди. Люди підриваються, коли працюють у полі на комбайні чи ходять в ліс за грибами", - каже Оксана.
Масштабна загроза
Відповідно до інформації міноборони України, нині близько сім тисяч квадратних кілометрів територій Донецької та Луганської областей, які повернули під контроль українського уряду, уражено мінами та вибухонебезпечними предметами. Однак очистити від мін вдалося лише приблизно 25 гектарів сільськогосподарських угідь, 1152 км автомобільних, а також 712 км залізничних доріг. І це лише контрольована територія, доступна для моніторингу й розмінувальних робіт.
"Для очищення всієї забрудненої мінами території на контрольованих і неконтрольованих територіях потрібно 15-20 років. І це за умови, якщо бойові дії будуть припинені до кінця цього року. Якщо хаотичне мінування буде продовжуватися й надалі, то це вже серйозне питання гуманітарного й економічного розвитку України", - вважає національний менеджер з питань економіки довкілля та військово-політичних програм координатора ОБСЄ в Україні Ярослав Юрцаба. На його думку, ця проблема вже потребує негайних рішень.
Колишній військовослужбовець 30-ї механізованої бригади Збройних сил України Антон Литвин констатує, що достеменно масштаб загрози від мін на Донбасі нині важко оцінити. Він розповідає, що військовослужбовці, заміновуючи місцевість, де ведуться бойові дії, відповідно до статуту, мають наносити на карту закладені міни. Однак, за його словами, на практиці, такі карти мінних полів ніхто не складає.
"За весь час служби, жодного разу не бачив, що б хтось заповнював таку карту. І зараз вже ніхто не пам’ятає, що там і де стоїть. Людина поставила якісь розтяжки, демобілізувалась, і все. Всім іншим у підрозділі сказали, щоб туди не ходили, бо там може рвонути", - розповідає колишній військовослужбовець. За його словами, він кілька разів був свідком того, як на начебто чистих від мін полях підривалася сільськогосподарська техніка.
В останньому звіті помічника генсекретаря ООН з гуманітарних питань Урсули Мюллер йдеться про те, що через бойові дії на Донбасі східні регіони України стрімко перетворюються на одні з найбільш замінованих регіонів у світі. За її словами, особливо гостра ситуація з замінованими територіями спостерігається на лінії розмежування, включаючи контрольно-пропускні пункти.
Без закону
Державної програми із знешкодження вибухових пристроїв та розмінування територій нині в Україні не існує, оскільки немає закону з протимінної діяльності. Уряд та окремі депутати впродовж от уже двох років намагаються розробити відповідні законопроекти. За словами Ярослава Юрцаби, останній законопроект міністерства оборони був позитивно оцінений експертами ОБСЄ. Він передбачає створення Центру протимінної діяльності в Україні, який координуватиме розмінувальні роботи, проводити акредитацію компаній, які займатимуться розмінуванням та передбачає оцінювання якості розмінувальних робіт. "Аби фермер після очищення території від мін був впевнений, що там працювати безпечно. І якщо раптом його комбайн підірветься на міні після очищення, то хто за це відповідатиме і яку компенсацію він отримає", - зауважує Юрцаба.
Однак жоден з цих документів поки що не підтримав комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки на оборони. "Там нам повідомили, що комітет розробив свій варіант законопроекту. Його поки ніхто не бачив і в цьому році його не виноситимуть на розгляд", - підсумував представник координатора проектів ОБСЄ в Україні.