Захист особистих даних в Україні: хаос і непорозуміння

Ще з початку 2011 року в Україні набрав чинності закон про захист персональних даних. Мета закону полягала в запровадженні європейських стандартів. Він передбачає й кримінальну відповідальність за незаконну передачу третім особам персональних даних клієнтів чи працівників. Закон, однак, як свідчить перший досвід, ще далекий від досконалості. Підприємці обурені й часто просто не розуміють, що саме від них вимагають.

У Державній службі з питань захисту персональних даних нарікають, що фактично даремно чекали на заяви на реєстрацію баз даних від підприємств і організацій цілий рік. «За липень було отримано 30 заяв і це були головним чином державні органи, наприклад МВС», - повідомила заступник голови Державної служби з питань захисту персональних даних Лілія Олексюк. За її словами, приватний сектор до листопада участі в цьому процесі не брав взагалі.

Брак інформації

Ситуація змінилась після того, як пригрозили покаранням. Починаючи від січня 2012-го року, за ухилення від реєстрації баз даних з персональними даними передбачаються штрафи від 1,7 тисяч до 17 тисяч гривень. Заяви почали надходити. «На сьогодні є уже понад 300 тис. заяв. Щодня ця кількість збільшується», - сказала Олексюк.

Водночас підприємці нарікають, що їм так і не роз’яснили правила подання заявки на реєстрацію. Це спричинило хаос і непорозуміння: підприємці кинулися самостійно везти до Києва свої заяви, адже регіональних відділень цього відомства немає.

«Наші підприємці їздили з Тернополя прямо в Київ. Там величезні черги. У мене не має можливості заради цього папірця їхати в столицю. Надіслала поштою і боюся, чи дійшов лист», - розповіла Deutsche Welle Галина Пантюхіна. Жінка каже, що намагалася зареєструвати свою базу даних клієнтів інтернетом, але для цього потрібен електронний ключ, який ще слід купити.

Голова вільної профспілки підприємців України Валентина Коробка стверджує, що реєстрація баз даних є суттєвим навантаженням на малий бізнес. «Це купа паперової роботи», - прокоментувала в розмові з Deutsche Welle Коробка. За її словами, підприємці нині збирають підписи під зверненням до президента і Верховної Ради про відтермінування дії закону про захист персональних даних. «Надішлеш цю заяву з помилками – оштрафують. Взагалі не надішлеш теж оштрафують. Людям нічого конкретно не пояснили. Всі хвилюються», - констатує Коробка.

Сирий закон

Закон про захист персональних даних ще «сирий» і до кінця не продуманий, кажуть експерти. Юрист з міжнародного права Олег Мальський наголошує, що закон надто «широкий» у застосуванні, крім того, в ньому слабо прописано, кого саме він стосується. «Банки, страхові компанії, медичні заклади, напевно, мають реєструвати бази, які містять дані клієнтів, адже вони зберігають багато конфіденційної інформації про людину. Але чому український підприємець на ринку має здавати заяву на реєстрацію якоїсь бази даних не зрозуміло», - каже юрист.

Водночас Мальський переконаний, що українці вже «доросли» до захисту своїх даних. Адже в Європі інформація, яка стосується конкретної особи, вже давно перебуває під захистом. «У Європі більш чітко виписані правила захисту. Там є певні критерії. В Україні їх застосовують до всіх: мобільний телефон і записник потенційно теж може вважатися базою даних», - сказав у розмові з Deutsche Welle Олег Мальський. Він вважає, що український закон про захист персональних даних потребує серйозного доопрацювання.

Недосконалість закону визнає і сам автор документу Олег Шевчук. За його словами, практика використання норм цього документа призвела до плутанини у трактуванні окремих його положень. З огляду на такі обставини в грудні створили робочу групу на чолі з депутатом Шевчуком, яка тепер розробляє доповнення до закону про захист персональних даних.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Володимир Медяний