Захист прав споживачів

Більше половини покупців сумніваються у реальності цін, що вказані на цінниках товарів. Третина вважає, що ціни та якість не відповідають рекламі. Такі результати нещодавнього опитування громадської думки маркетинговим дослідницьким агентством InMind. Та найбільше нарікань на прострочені та неякісні продукти. «У мене в морозильнику зберігається печиво, у якому жили муравці, коли я його купував. Звичайно, вони вже заморожені. Це "пам’ятний трофей" після відвідування супермаркету. Багато разів я звертався із заявами до контролюючих органів, вони всі залишилися без жодної реакції", - розповідає Deutsche Wellle донецький адвокат, активіст інформаційного проекту "Україна без холопів" Дмитро Коробко.

Ціною зламаних носів

Час від часу активісти проекту проводили рейди по супермаркетах Донецька. За один рейд збиралося по декілька переповнених візків з простроченими продуктами та переклеєними цінниками. Спілкування з охоронцями деяким з активістів коштувало зламаних носів. А супермаркети проти них влаштували юридичну війну. "Утім, всі справи ми виграли завдяки поширенню інформації в ЗМІ, інакше нас просто б знищили», - каже Дмитро. Наразі в ініціативи є послідовники в Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі та Одесі. Утім, лише ініціативами знизу всю систему не переробиш, вважає адвокат.

Утім, заклики активістів до контролюючих органів про співпрацю залишаються без відповіді. «Як юрист я переконався, що Інспекція з прав захисту споживачів не тільки не має впливу, а й зловживає своїми повноваженнями не на користь споживача. Такі організації лише проїдають бюджетні гроші", - вважає Дмитро Коробко. Натомість інспектори свою бездіяльність виправдовують недоліками в законодавстві. «Ми мали б миттєво реагувати на порушення, які виявляють під час рейдів громадські активісти. Але ми змушені чекати два – три тижні дозволу від вищої інстанції на перевірку", - пояснює представник обласної інспекції з питань захисту прав споживачів Юлія Темір.

Потрібне незалежне тестування

Громадський рух у межах проекту "Україна без холопів" викликав суспільний резонанс. Зокрема представництво фонду імені Генріха Бьолля та Генконсульство Німеччини у Донецьку запросили громадських активістів і представників контролюючих органів на подіумну дискусію з обговоренням досвіду України та Німеччини в питаннях захисту прав споживачів. На дискусію, яка відбулася днями у Донецьку, приїхав, зокрема, член консультативної групи із захисту прав споживачів при Єврокомісії Хайнц Вілльнат. "Німеччина - теж не рай для споживачів", - зауважив під час дискусії європейський експерт. Кримінал у сфері виробництва продуктів харчування, за його словами, не можна виключати зовсім, оскільки йдеться про дуже великі гроші. Крім того хімічна промисловість в Європі – одна з найрозвиненіших, звідси і проблема перенасичення продукції хімічними добавками. Утім, держава та законодавство в країнах ЄС, зокрема в Німеччині, захищають громадянина від всього, що загрожувало б його здоров’ю та порушувало його матеріальні інтереси, каже Вілльнат. Це, за його словами, дає неурядовим організаціям серйозні інструменти впливу на торгівців та виробників, коли йдеться про якість продукції.

Саме неурядові організації мають найбільший вплив на громадську думку у питанні якості споживчих товарів. Найвпливовіша з них – Stiftung Warentest, яка регулярно публікує інформацію про результати незалежного тестування споживчих товарів, їхні недоліки чи переваги. І це діє на ринок автоматично, каже Вілльнат. Cпоживач більш охоче купує те, що "схвалили" авторитетні незалежні тестувальники. А виробник змушений вилучати із свого виробництва неякісну продукцію. Цей механізм діє бездоганно з 1970 року. І як результат - Stiftung Warentest довіряють навіть більше, ніж поліції, з усмішкою додав німецький експерт. Він висловив сподівання, що в майбутньому такий вплив на ринок матимуть і українські громадські організації.

Проблема відповідальності

Захист прав споживачів - це глобальна проблема і йдеться не тільки про продукти харчування, зазначив під час дискусії Генконсул Німеччини в Донецьку Клаус Ціллікенс. І в Україні, і в країнах ЄС нові великі ризики для громадян представляє нестабільна банківська сфера. Теж нова проблема - захист прав в інтернеті. Адже соціальні мережі не зовсім безпечні, там є також інтереси третіх сторін, і стовідсотково не відомо, як можуть бути використані дані. Це - нове завдання для організацій, які займаються захистом прав споживачів і прав людини, каже дипломат. Утім, на його погляд, якщо порівняти дискусію в німецькому суспільстві і в Україні, то є принципова різниця. В Україні всі кажуть про порушення, процедури, механізми. У Німеччині ж питають з політика чи власника компанії. Адже громадяни знають, що в них є законні інструменти впливу, а у політиків і підприємців є відповідальність, зазначив Клаус Ціллікенс.