Не виправданий
14 серпня 2012 р.
"Маневром офіційного Києва" назвав політолог Олексій Гарань заміну ув'язнення умовним терміном колишньому екс-виконувачу обов'язків міністра оборони в уряді Тимошенко Валерію Іващенку. Політолог нагадав, що порушення кримінальної справи та дворічне ув'язнення Іващенка в СІЗО, так само, як і справи Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, спричинило обурення міжнародної спільноти та звинувачення нинішньої влади у політичних переслідуваннях своїх опонентів.
Звільнення з-під варти Іващенка Гарань в інтерв'ю DW пояснив небажанням влади "накопичувати негативний міжнародний потенціал". Водночас, експерт не вважає, що після цього кроку влади слід очікувати компромісів по справах Тимошенко та Луценка. "Загальна логіка розвитку подій свідчить про протилежне, хоч я волів би помилитися", – зазначив Гарань.
Політичний підтекст
Директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко у розмові з DW констатував, що після звільнення Іващенка коло політичних в’язнів звузилося до Тимошенко та Луценка.
Представник обвинувачення Петро Коваль пояснив журналістам пом'якшення покарання Іващенку тим, що підсудний нібито спростував політичний характер цієї справи. Однак Бущенко вважає рішення Апеляційного суду "збігом багатьох факторів", а не припиненням боротьби Іващенка за свої права. "На мій погляд та з погляду більшості моїх колег, всі справи проти колишніх урядовців стоять в одному ряду і мають цілком певний політичний підтекст", – заявив Бущенко.
Валерій Іващенко був звинувачений та засуджений Печерським райсудом до п'яти років позбавлення волі за «незаконну реалізацію майна Феодосійського судномеханічного заводу», що нібито завдало державі збитків на 70,9 мільйонів гривень. Суддя Апеляційного суду Ольга Юрдига заявила, що підсудний частково визнав свою провину. Проте сам Іващенко сказав журналістам, що він розчарований таким рішенням і вважає його недостатнім. "Я жодної незаконної дії не вчиняв, ця справа незаконна і рішення незаконне", – заявив Іващенко.