Зелені горобці з довгими хвостами - кельнські папуги

"Уже коли з"являються перші невеличкі групи, навіть сіре небо починає переливатися зеленими хвилями. Дуже гарне видовище".

Ребека Магауер та четверо інших членів кельнського орнітологічного об"єднання тримають напоготові лічильники - нехитрі прилади, які допоможуть їм виконати непросте завдання: підрахувати, скільки диких папуг Крамера мешкає сьогодні в Кельні. До Рілю на свої улюблені спальні дерева злітаються зелені довгохвості "нелегали" з усього міста. Чому вони для своїх щоденних зустрічей обрали саме цей двір - незрозуміло. А ось чому хобі-орнітологи щороку здійснюють "перепис" узимку, пояснити просто: за відсутності листя птахи краще помітні.

"Я гадаю, нам треба почекати десь півгодинки, доки стане трохи темніше. Коли папуги заспокоються й порозсідаються на гілках, можна буде починати".

Як і казав Клаус Вальтер, хвилин за тридцять гомін став тихшати. Тепер треба зосередитися, щоб під час підрахунку не натиснути кнопку двічі, побачивши один і той самий хвіст. Папуги вже майже вгамувалися, але ж вони не сидять на гілках як приклеєні.

"Ось тут, над нами, зараз 60 птахів. Так-так, приблизно шість десятків."

Уточнити дані не вдалося, бо цієї миті на вулиці гучно загальмував автомобіль. Деякі папуги сполохано знялися з гілок. Нічого не вдієш, доведеться починати підрахунок знову й до того ж поквапитися. Незабаром зовсім стемніє, і на верхівках дерев птахів буде важко відрізняти один він одного.

"Зазвичай папуги Крамера, або, як їх іще називають через чорну смужку на шиї, намистові папуги мешкають на півдні Гімалаїв в Індії та на африканському континенті, південніше від Сахари. Вони є чи не єдиним видом папуг, поширеним одразу на двох континентах. Тепер навіть можна сказати на трьох, беручи до уваги нехай поки що й невеличку європейську популяцію. На сьогодні тільки в Кельні мешкає приблизно 1100 зелених намистових папуг. Наші щорічні підрахунки свідчать, що їх стає дедалі більше," -

пояснює член кельнського об"єднання орнітологів, доктор наук Ангеліка Каль. Папуги Крамера гніздяться в Кельні вже понад 40 років. Щодо того, як вони вперше опинилися в місті на волі, існує кілька версій. За однією, їх навмисне випустив з власного вольєра один місцевий любитель птахів. За другою - і до неї схиляється більшість кельнських орнітологів - двадцять папуг вилетіло з клітки, коли на ту під час грози впала велика гілка. "Хоч як би там зрештою трапилося, відбувся унікальний експеримент," - каже Ангеліка Каль:

"Цим субтропічним птахам, звичайно, потрібно тепло. Стійки морози вони навряд чи пережили б. 1978-го року, наприклад, зима була дуже холодна, і багато папуг повідморожувало собі лапки. Але природний добір спрацьовує й у такій невеличкій популяції: найпристосованіші виживають і виводять морозостійкіших пташенят. І не треба забувати, що в Гімалаях намистових папуг можна зустріти навіть на висоті до двох тисяч метрів. Утім, навряд чи ці воскодзьобі кільчасті папуги розселяться колись по всіх прирейнських лісах. У містах їм і затишніше, й тепліше. До речі, на ніч вони збираються до гурту не тільки для того, щоб поспілкуватися й перекричати телевізори в навколишніх будинках, а просто тому, що разом - тепліше."

Було б перебільшенням сказати, що мешканці вподобаного папугами мікрорайону Кельна дуже радіють з такого сусідства. Хіба що, вони можуть заощадити на будильниках, бо проспати ранок зелені крикуни їм не дадуть. Улітку папуги перетворюються на грозу місцевих садівників. Якщо зграйка захоче поласувати яблучками, власник ділянки напевно залишиться без урожаю. Ангеліка Каль:

"Папуги Крамера дуже кмітливі та кумедні. Зрозуміло, що взимку люди намагаються їх підгодовувати. Та папугам це непотрібно. Так само, як і горобці, вони завжди знайдуть собі в місті їжу. До того ж міцним дзьобом можна розколоти будь-який горіх, каштан або шишку. Папуги, розмір яких сягає 40 сантиметрів, є суворими вегетаріанцями, але інших пернатих мешканців міст вони не об"їдають. Хоч як це дивно, оселившись у Кельні та Вісбадені, де їх щоправда значно менше, папуги Крамера зайняли вільну в тутешній міській природі екологічну нішу, й окрім садівників більше нікому не заважають."

За матеріалами німецької преси.

Ганна Лук"янова.