1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Зміна курсу щодо атомної енергетики - німецькі енергетичні концерни повинні перелаштовуватися

17 березня 2011 р.

Німецький уряд на три місяці зупиняє найстаріші АЕС. Що це означає для німецьких енергетичних концернів?

https://p.dw.com/p/10bDj
Фото: picture-alliance/dpa

Сім найстаріших АЕС Німеччини, яких стосується тримісячний мораторій, досі не були остаточно зупиненими тільки через рішення уряду про подовження терміну експлуатації реакторів. Німецькі енергетичні концерни RWE, E.ON, EnBW і Vattenfall, котрі експлуатують 17 німецьких АЕС, відчують на собі наслідки урядового рішення.

Чверть всієї електроенергії, яку виробляє концерн RWE, одержується за рахунок атомної енергетики. Частка струму від мирного атому в концерну E.ON взагалі складає половину. Якими будуть наслідки від трьохмісячної паузи для цих підприємств точно підрахувати поки що складно. E.ON прямо не відпомів на такий запит, водночас в інформагентствах було поширено повідомлення, що концерн поки що не коригує свої прогнози щодо прибутків. Це мала б бути сума до чотирьох мільярдів євро. Його конкурент з Ессена RWE розраховує вийти на плюс близько 2,6 мільярда євро.

Скільки коштуватиме пауза

На думку професора Бременського університету Вольфґанґа Пфаффенберґера, тримісячна пауза старих АЕС обійдеться дорого. «АЕС, про які йдеться, дають річний оборот близько двох мільярдів. Для одного кварталу це означає приблизно півмільярда втрачених євро обороту. Це відповідає втраті від 200 до 300 мільйонів євро прибутків, з яких також мали би сплачуватися податки. Тобто у підсумку держава теж недорахується. Але є інші АЕС, за рахунок яких можна спробувати заробити більше, ніж планувалося, що може певною мірою компенсувати втрати», - каже Пфаффенберґер.

Не лише АЕС, а й ТЕС перебувають у руках чотирьох великих німецьких енергоконцернів. Насамперед E.ON з його «дочкою» Ruhrgas міг би опинитися у виграші. Адже упродовж останніх років ці потужності використовувалися не на повну силу, оскільки дедалі більше електроенергії вироблялося за рахунок вітру та сонця. Тобто потужності, щоб компенсувати енергетичні втрати від тимчасової зупинки АЕС, у енергетичних гігантів є. Водночас збільшення виробництва струму з вугілля чи газу означає збільшення викидів СО2, що шкідливо для клімату. Крім того, це може спричинити подорожчання сертифікатів на викиди СО2, які зараз коштують близько 15 євро за тонну, відзначає Пфаффенбергер.

Реакція концернів

Якщо енергетичним концернам стане скрутніше, то підвищення цін на електроенергію можуть відчути на собі і німецькі споживачі. Але щодо цього питання єдності серед експертів не існує. Незважаючи на всі податкові відрахування і внески на розвиток альтернативної енергетики, енергетичні концерни одержують близько мільйона євро прибутків на день, розповідає Луц Мец з відділу дослідження питань довкілля Вільного університету Берліна. Тому його не дивує, що голова правління концерну RWE Юрґен Ґросман погодився з рішенням уряду, але продовжує наполягати, що атомна енергетика у Німеччині є безпечною. «Я вважаю, що ми можемо і надалі використовувати АЕС у Німеччині. На мою думку, ухвалене минулої осені рішення про подовження терміну експлуатації АЕС було правильним», - заявив Ґросман. Концерн RWE перевіряє нині, чи перебуває рішення уряду у правовому полі.

Голова правління концерну E.ON Йоганес Тейсен у письмовій заяві погодився з рішенням канцлера ФРН Анґели Меркель щодо тимчасової зупинки АЕС. Водночас він закликав провести круглий стіл, залучивши до нього фахівців з відомства нагляду за атомною безпекою, компаній, що експлуатують АЕС, а також виробників, щоб спільно оцінити ситуацію в Японії та проаналізувати її наслідки. Водночас, за повідомленнями преси, юристи E.ON нині перевіряють правові можливості оскарження рішення про мораторій.

У той час, коли у Німеччині жваво дискутується питання майбутнього атомної енергетики, компанії, котрі пропонують «зелений струм», фіксують збільшення потоку клієнтів, що обирають екологічну електроенергію. Запитів від охочих побільшало приблизно у вісім разів.

Автор: Інза Вреде, Наталя Неділько

Редактор: Леся Юрченко