Українська опозиція йде у маси

Попри негоду та великі снігові замети, тисячі львів’ян таки відгукнулися на заклик опозиційних політиків і вийшли в суботу, 16 березня, до пам'ятника Тарасу Шевченку. З плакатами та партійною символікою у руках люди скандували: "Ні режиму!", "Зека геть!" та "Юля переможе!". Напередодні аналогічні марші протесту відбулися в Ужгороді та Вінниці.

"Завданням акції є поспілкуватися з народом, відчути його революційні настрої", зазначив перед ходою у Львові керівник парламентської фракції ВО "Батьківщина" Арсеній Яценюк. Практично всі виступи політиків зводилися до критики чинного президента та влади.

"Парламентське протистояння зайшло у глухий кут, - сказав у коментарі DW політолог, керівник Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. – Тому опозиція мусила змінювати тактику, перенісши свою політичну активність на вулицю". На думку експерта, це дасть можливість політикам уникнути звинувачень на кшталт: "здали парламент", "припинили блокування". А ще це нагода продемонструвати владі, що опозиція має серйозний ресурс підтримки, додає Фесенко. Результати нещодавнього опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" та Київським міжнародним інститутом соціології, виявили, що взяти участь у протестних мітингах сьогодні готова майже треть українців (28,5 відсотка). Натомість, за цими ж даними, 39 відсотків точно не підуть на масові заходи.

Завищені очікування

Володимир Фесенко переконаний, що про революційність тут насправді не йдеться, як це подають опозиційні сили: "Це банальна, класична мітингова акція і не більше. Тримати два місяці народ на високому організаційному і емоційному рівні буде надто важко".

За задумом опозиції акції розпочато від західних областей з фінальним травневим акордом у Києві. Це традиційний сценарій, каже Фесенко, починати з регіонів де є політична і соціальна база, де можна продемонструвати масовість. Бо до акції у столиці треба серйозно підготуватися, додав експерт.

Проте політолог переконаний, що травень – не найкращий місяць для протестів. "Серйозні майдани завжди виникали лише восени, під кінець року, коли визрівали різні економічні та соціальні конфлікти, тоді і є емоційний пік", зазначив Володимир Фесенко.

"Весняний наступ"

На думку політолога, директора Центру політичних досліджень Львівського національного університету Анатолія Романюка, опозиція зважила, що до осені ще далеко, а градус політичної боротьби треба піднімати саме на квітень-травень. Саме тоді ухвалюватимуть важливі державні рішення, приміром, про підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а хвилею виступів можна буде якось впливати на дії влади, пояснює експерт.

Не на руку опозиції зіграло раптове погіршення погодних умов у західних регіонах. Очевидно, каже політолог Романюк, що опозиціонери розраховували на значно більшу кількість людей. Утім погодний фактор у своїх заявах зуміла використати Партія регіонів, звинувативши опозицію у тому, що вона не об’єднується навколо нагальної проблеми життєдіяльності міст, а винятково заради власного політичного піару.