Звільнення за копійки: диво Миколи Гути

Правоохоронні органи України підозрюють Миколу Гуту у масштабному шахрайстві: розкраданні майже 800 мільйонів гривень, залучених на міжнародних фінансових ринках у іноземних інвесторів під розвиток бізнесу холдингу "Мрія". Ошукані кредитори заявляють, що сума завданих Гутою збитків перевищує 200 мільйонів доларів, які колишній керівник холдингу, імовірно, вивів на підконтрольні офшорні рахунки.

Днями, 5 листопада його, завершилася епопея щодо його екстрадиції на батьківщину. Видача правоохоронним органам України стала можливо після того, як у вересні Федеральний адміністративний суд відхилив скаргу Гути на відмову у наданні притулку у Швейцарії, видану компетентними органами країни. Гута наполягав, що українські правоохоронні органи переслідують його "з політичних мотивів".

Зобов'язання у сім тисяч гривень

Попри те, що Микола Гута чотири роки всіма доступними юридичними методами пручався видачі Україні, по поверненню на батьківщину, він одразу вийшов на волю: причому, без застави або електронного браслета, а під чесне слово. Як повідомив DW речник Генеральної прокуратури Андрій Лисенко, Шевченківський районний суд 6 листопада відпустив Гуту під особисте зобов'язання. "Тобто, він сам відповідає за себе", - уточнив Лисенко. Особисте зобов'язання, як правило, передбачає, що підозрюваний здає закордонний паспорт і зобов'язується не залишати межі визначеного населенного пункту. У разі порушення загрожує штраф: від 900 до близько 7 тисяч гривень. 

Рішення суду станом на 7 листопада недоступне у відкритих реєстрах. Отже, аргументи суду на користь такого запобіжного заходу залишається загадкою. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу, запобіжний захід обирається з урахуванням ризиків втечі або перешкоджання слідству. При цьому зазвичай враховується тяжкість інкримінованого злочину. Як повідомили раніше у Національному антикорупційному бюро України (НАБУ), яке раніше розслідувало справу Миколи Гути, йому загрожує від 5 до 12 років ув'язнення. Тобто, йдеться про тяжкий злочин для якого більш звичним у судовій практиці запобіжним заходом є крупна грошова застава або електронний браслет.

Несподіване повернення

Після відмови у притулку у Гути залишався останній шанс залишитися у Швейцарії або принаймні ще на декілька місяців затягнути питання екстрадиції: скарга до Федеарльного суду. І втікач скористався ним: 15 жовтня Гута подав скаргу до Федерального суду Швейцарії з вимогою скасувати дозвіл на екстрадицію. Однак вже за декілька днів стався несподіваний поворот. "19 жовтня скаргу було відкликано", - повідомило у відповідь на запит DW Федеральне відомство юстиції Швейцарії.

Отже, Микола Гута фактично добровільно повернувся в Україну. Вочевидь, між 15 і 19 жовтня сталося щось, що змусило його після років боротьби з екстрадицією, змінити свою думку. Утім, про угоду зі слідством, схоже, офіційно поки не йдеться. Речник ГПУ Лисенко зазначив, що це питання вирішуватиметься в ході досудового розслідування.

Звільнення без застави - не перше неординарне судове рішення у справі Миколи Гути. Раніше адвокатам втікача вже вдавалося домагатися проміжних рішень щодо скасування ордеру на арешт. Крім того, суди подекуди відмовляли слідчим в арешті сільськогосподарської техніки, яку перед втечею Гута і його спільники незаконно вивели з власності холдингу і сховали від кредиторів. Рішення на користь Гути виносилися подекуди суто з формальних підстав. Наприклад, через подання слідчими незавірених копій документів.

Гроші Гути у Німеччині

Частина імовірно виведених Миколою Гутою коштів "Мрії", вочевидь, опинилася у Німеччині. Як засвідчило розслідування DW, у період, на який припадає інкриміноване Миколі Гуті розкрадання грошей інвесторів, агробарон збудував розкішну віллу у курортному баварському містечку Гарміш-Партненкірхен. Фінансування будівництва, як свідчать наявні у DW документи, організовував на той час фінансовий директор холдингу Андрій Буряк. Його підпис стоїть під низкою кредитних угод між офшорною фірмою Миколи Гути і кіпрською фірмою, на яку була оформлена вілла.

Водночас, адвокат Гути Антон Москаленко у листі на адресу DW, коментуючи розслідування, назвав інформацію "недостовірною та образливою". Факти, наведені у розслідуванні, утім, у листі спростовані не були. Прохання DW про коментар Миколи Гути, передане через адвоката, залишилося без відповіді.

Знижка на нерухомість

Невдовзі після виходу розслідування DW, суд на Кіпрі за позовом кредиторів "Мрії" виніс рішення про заборону на продаж вілли у Гарміш-Партенкірхені. Таким чином останньої миті було зірвано продаж елітної нерухомості українському торгівельному магнату Віктору Карачуну. Як з'ясувала DW, співвласник найбільшої в Україні мережі супермаркетів "АТБ", домовився з Гутою про купівлю вілли за 8,6 мільйона євро. Знижка у понад 4 мільйони євро, вочевидь, стала наслідком оприлюднення інформації про те, що власник вілли звинувачується у шахрайстві.