1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Катастрофа рейсу MH17: в чому винна Україна?

Роман Гончаренко19 грудня 2014 р.

Київ міг запобігти падінню лайнеру "Малайзійських авіалиній", закривши повітряний простір над Донбасом, стверджують родичі жертв катастрофи з ФРН, які подали скаргу до ЄСПЛ. DW розібралась у цій історії.

https://p.dw.com/p/1E7kH
Symbolbild zum MH17 Bericht
Місце катастрофиФото: Reuters/Maxim Zmeyev

Будь-які спроби спілкування з українськими чиновниками на тему можливої часткової відповідальності влади за катастрофу малайзійського "Боїнга" марні. Служба аеронавігаційного обслуговування "Украерорух" "валить" все на уряд. Уряд ніяк не реагує, адміністрація президента України ігнорує запит DW. Співробітник служби забезпечення безпеки польотів останньої миті скасовує заплановане анонімне інтерв'ю.

Лише одна людина готова висловитися на цю тему - це колишній керівник харківської служби управління повітряним рухом Володимир Григорецький. "У випадку з малайзійським "Боїнгом" немає і не може бути провини української авіадиспетчерської служби, - говорить він DW. - Звідки цій службі, та й урядові було знати, що сепаратисти отримали зброю, здатну збивати літаки на великій висоті? Ми про це знати не могли."

Докори на адресу України

Ельмар Ґіємулла - іншої думки. Професор з Берліна надає сприяння трьом з чотирьох родин жертв катастрофи з Німеччини. Вони мають намір подати скаргу на українську державу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) в Страсбурзі. Як компенсацію рідні вимагають по мільйону доларів США за кожного загиблого. "Спочатку я подав лише одну скаргу, оскільки вирішив зачекати, поки не стихне резонанс", - повідомив адвокат. У 1990-их роках він консультував уряд Росії з правових питань, що стосувалися повітряного простору.

"Смерть сталася унаслідок бездіяльності в порушенні обов'язку з боку українського уряду, - йдеться у тексті позову, складеного експертом. – Він, усупереч своєму правовому обов'язку, не закрив повітряний простір на рівні висоти польоту пасажирського літака". Ця висота становить від 10 до 15 тисяч метрів. За словами експерта, ці дії Києва були викликані небажанням втратити "багатомільйонні збори за проліт через українську територію". Гіємулла розраховує, що рішення про розгляд позову буде ухвалено впродовж шести місяців. ЄСПЛ може відхилити скаргу, оскільки вона не була подана на розгляд до суду відповідної країни, що є обов'язковою умсовою ЄСПЛ.

Flugabwehrraketensystem Buk
Зенітний ракетний комплекс "Бук"Фото: picture-alliance/dpa

Минуло п'ять місяців відтоді, як 17 липня "Боїнг 777" компанії "Малайзійські авіалінії" рейсом з Амстердама до Куала-Лумпур ймовірно був збитий над контрольованою сепаратистами Донецькою областю. Усі 298 людей, які перебувати на борту літака, загинули. Україна звинувачує в тому, що сталося, проросійських сепаратистів та Росію. "Пасажирський літак був збитий з зенітного ракетного комплексу "Бук-М", ввезеного з Росії разом з екіпажем", - заявив президент України Петро Порошенко на початку грудня під час свого візиту до Австралії. Як сепаратисти, так і Російська Федерація відкидають ці обвинувачення. У проміжному звіті нідерландської ради безпеки йдеться про те, що літак рейсу MH17 був пробитий "численними дрібними об'єктами ".

Можливий прорахунок авіаліній

Питання про те, чому пасажирський літак летів над зоною воєнних дій, виникло у перші ж після катастрофи години. З'ясувалося, що це загальноприйнята практика. Точно так само пасажирські авіалайнери курсують і над Іраком, і над Афганістаном. Міжнародні авіаційні організації польотів зняли з себе будь-яку відповідальність, посилаючись на те, що закриття власного повітряного простору є прерогативою держави. Те саме DW підтвердила й Європейська організація з безпеки повітряної навігації Eurocontrol.

Після того, як Росія анексувала український півострів Крим, Eurocontrol та інші відомства рекомендували авіакомпаніям облітати його територію. В зв'язку з цим деякі авіаперевізники змінили свої маршрути, припинивши літати над Кримом, а частково й над Східною Україною. Інші ж продовжували здійснювати свої звичайні рейси, заощаджуючи час і гроші. Вочевидь, ці авіакомпанії неправильно оцінили ситуацію. "Україна не є зоною воєнних дій, тоді як Крим є такою", - процитувало агентство Reuters прес-секретаря таїландських авіаліній Thai Airways International. З правової точки зору, на сході України війни немає. Уряд країни вважає за краще називати бойові дії "антитерористичною операцією".

Наявність збитого літака АН-26 не викликала адекватної реакції

Адвокат родичів загиблих в авіакатастрофі німців Гіємулла та інші експерти вказують на подію, яка мала слугувати для Києва поштовхом до повного закриття повітряного простору. 14 липня, за три дні до падіння лайнера рейсу MH17, в районі Луганська був збитий транспортний літак АН-26, який летів на висоті близько 6,5 тисячі метрів. "Таке влучання можливе лише з потужного ракетного комплексу", - відзначив експерт Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI) в інтерв'ю західним ЗМІ. Доти сепаратистам за допомогою легких портативних ракетометів постійно вдавалося збивати з землі українські військові літаки, що літали нижче пасажирських лайнерів.

Україна усвідомила, що ступінь небезпеки зріс. Однак АН було збито так близько до кордону з Росією, що Київ спочатку запідозрив Москву і лише потім ці підозри пали на сепаратистів. АН-26 був збитий "значно більш потужною зброєю, застосованою, ймовірно, на території Російської Федерації", - доповів президентові України Валерій Гелетей, який обіймав на той час посаду міністра оборони.

Після інциденту з АН-26 українська служба обслуговування повітряного руху розширила заборону на використання повітряного простору з рівня в 7925 метрів до рівня в 9750 метрів – майже до тієї висоти, на якій здійснюють польоти цивільні пасажирські літаки. Берлінський адвокат Гіємулла бачить в цьому підтвердження того, що Київ знав про небезпеку польотів над цією територією. "Боїнг 777" рейсу MH17 був збитий на висоті приблизно в 10060 метрів. Західні експерти в сфері авіаперевезень, такі як професор Зіґмар Штадльмаєр з університету Лінца в Австрії, вважають, що повна заборона на використання повітряного простору в цьому разі була б "ефективним заходом". За допомогою заборони український уряд міг би запобігти "виникненню небезпечних ситуацій, які він сам не в стані контролювати", відзначив Штайнмаєр в інтерв'ю DW.

Збитий літак на Сході України: пошуки винних

Вирішальні години перед катастрофою

Деякі спостерігачі припускають, що Україна неправильно оцінила технічний бік ситуації. АН-26 – порівняно низькошвидкісний гвинтовий літак, чия крейсерська швидкість у 440 км/г робить його легкою ціллю. Сучасний пасажирський літак набирає значно більшу висоту і летить удвічі швидше. На те, щоб подолати зону бойових дій на сході України, йому потрібно кілька хвилин.

Багато що вказує на те, що український уряд знав про наявність в сепаратистів нової зброї безпосередньо перед трагедією. "Ми маємо інформацію про те, що на територію України потрапило озброєння, здатне збивати літаки на великій висоті, - сказав спікер Ради національної безпеки України Андрій Лисенко на прес-конференції в Києві 17 липня. - В нашому розумінні це важке озброєння". Це підтверджують і інші джерела, серед яких кореспондент агентства Associated Press.

Відповідно, в України було декілька годин для того, щоб запобігти катастрофі авіалайнера "Малайзійських авіаліній". За умов швидкої оцінки всіма відомствами небезпеки, яка виникла, та вжиття відповідних заходів.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою