Кельнський собор залишили в „червоному списку”
23 липня 2005 р.
Собор, будівництво якого тривало понад шість століть - з 1248 по 1880 роки, є унікальною пам’яткою і готики, і неоготики, і індустріальної архітектури. Приміром, за внутрішньої будовою пізні шпилі схожі на паризьку Ейфелеву вежу. Собор є символом Кельна. Весною 1945-го його шпилі гордо височіли над руїнами майже на 90 відсотків зруйнованого міста. 1996 року ЮНЕСКО внесло цю споруду до списку пам’яток світової спадщини. Мешканці Кельну були дуже горді з цього:
«Кельнський собор – це споруда, яку варто зберегти, її потрібно по-справжньому охороняти та оберігати. Я вважаю, це важливо для всієї Німеччини.»
«Кельнський собор стоїть саме там, де він і має стояти. Він є серцем міста, його невід»ємною частиною.»
Однак влітку минулого року ЮНЕСКО зачислила собор до свого „червоного списку”. Міська влада була вражена: Кельнський собор доглядають, реставрують, він перебуває під постійним наглядом спеціалістів. Та на думку членів комісії ООН, загроза йде не самій будівлі, а її силуету.
Вже понад 10 років міська влада Кельна виношує плани будівництва на правому березі Рейну кількох висотних будинків, один з них вже майже споруджено. Проблема полягає у тім, що ця будівля впишеться у силует міста одразу позаду знаменитого собору – тільки на іншому березі ріки. Свого часу чиновники дали дозвіл на будівництво, не замислюючись над тим, як виглядатиме знаменитий шедевр готики на фоні стометрової склобетонної коробки. За словами речника німецького відділення ЮНЕСКО Дітера Оффенхойссера, будівельні плани, які якось можуть вливати на об’єкти світової спадщини, мають заздалегідь оговорюватися з відповідним комітетом ЮНЕСКО:
„Це велика проблема, на яку Кельн упродовж 10 років не зважав.”
Десять днів тому ЮНЕСКО мала винести вердикт Кельнському собору, а фактично – кельнській владі: залишиться ця пам’ятка зі статусом світової культурної спадщини чи ні. Після тривалої дискусії рішення відтермінували ще на один рік, а до того часу собор залишили в „червоному списку”. Представники міста спершу зітхнули полегшено, а оговтавшись, почали критикувати ЮНЕСКО. Мер Кельна відмовляється зупиняти будівництво висотних будинків на східному березі Рейну:
„Мені, як меру мільйонного міста, доводиться думати не лише про захист собору, але й про економічне майбутнє громадян. І в цьому пункті завдання міста та ЮНЕСКО розходяться.”
Таке велике динамічне місто, як Кельн, має мати чесні можливості для розвитку, не жертвуючи при цьому собором, вважає Центральна спілка з будівництва собору. «Ми не можемо зрозуміти, як можна перетворювати собор на ігровий м»ячик ЮНЕСКО, політики та відділу архітектури», - сказано у відкритому листі Спілки. За словами головного інженера Кельна:
„Якщо собор дійсно викреслять зі списку світової спадщини – чого я особисто взагалі не можу уявити – це буде страшенна ганьба як для міста Кельна, так і для Німеччини.”