Директор HRW: Усі хочуть з'ясувати зв'язки Трампа з Кремлем

DW: Невизначеність нової зовнішньої політики Сполучених Штатів Америки хвилює європейців. Чи з'явилася певна ясність у відносинах між США та ЄС після візиту віце-президента США Майка Пенса до Європи?

Кеннет Рот: Human Rights Watch дуже стурбована напрямком руху адміністрації Дональда Трампа. Ми прагнемо побачити сигнали. Майк Пенс багато говорив про необхідність протидії "Ісламській державі" (ІД), іранську загрозу, але нічого - про Путіна чи Ердогана. Багато запитань щодо принципів нової міжнародної політики США. Невже America first ("Америка передусім" - одне з гасел Трампа. - Ред.) означає відмову від таких цінностей як демократія, повага до прав людини, які більшість американців асоціюють з Америкою, але які Трамп не вживає?

Був великий контраст у виступах Анґели Меркель (Angela Merkel) і Майка Пенса (на Мюнхенській конференції з безпеки, - Ред.). Канцлерка ФРН говорила про важливість цінностей, а віце-президент США - лише про економіку та військовий захист. Він запевнив у підтримці НАТО, говорив про розбудову, за його словами, арсеналу демократії, але він не говорив про розбудову демократії як такої. Тож досі незрозуміло, що представляє Трамп, які його цінності, яке його бачення Америки. Пенс казав, що мета Трампа - зробити США прикладом для всіх. Але яким прикладом? Він засуджує пресу за те, що вона його критикує, ініціює масові депортації і так далі. Тож дуже багато знаків запитання щодо цінностей, які представляє Трамп. Куди рухається країна - невідомо.

Пенс лише побіжно згадав Україну у своєму виступі. Чи означає це, що Україна - не пріоритет для нової адміністрації США?

Путін виявився одним з небагатьох світових лідерів, якого Трамп не критикував. Усім цікаво, що ж Путін має на Трампа? Що за цим стоїть? Що змушує Трампа бути таким люб'язним до Путіна, незважаючи на причетність того до масових вбивств цивільних у Сирії, незважаючи на агресію Путіна в Україні, незважаючи на руйнування громадянського суспільства в Росії. Немає відповіді на це. Тому всі хочуть з'ясувати, якими є відносини між Трампом і Кремлем. І саме в світлі пошуку відповідей на ці запитання нині багато уваги до того, як Трамп ставиться до України. І ми бачимо, як стали дещо жорсткішими заяви Трампа, зокрема щодо Криму, - саме після того, як постали усі ці запитання про стосунки з Путіним. Чи це трансформація політики Трампа, чи його захисна реакція на закиди, що він маріонетка Путіна, - ми поки не знаємо.

Яка ситуація з правами людини в України?

Минулого тижня ми оприлюднили доповідь про Східну Україну. І ми з'ясували, що обидві сторони - українські військові та підтримувані Росією збройні угруповання на Сході України - причетні до викрадення людей, незаконного їх утримання під вартою і навіть тортур. І наше занепокоєння лише поглиблюється.

Але ж офіційний Київ спростовує наявність секретних тюрем на Сході України, зокрема у Харкові, запевняє, що немає доказів цього, а є лише безпідставні твердження окремих людей?

Я можу вас запевнити, коли Human Rights Watch повідомляє про щось, ми робимо це на підставі перевіреної інформації. Якщо хтось спростовує це з Києва, нашої позиції це не змінює.

А яка ситуація з правами людини в Росії?

Ситуація з правами людини в Росії не покращилася. Путін вжив найсуворіших заходів проти будь-якого організованого спротиву. Путін повністю контролює ЗМІ. Путін використовує обвинувачення "іноземний агент" для руйнування громадянського суспільства, лідери політичної опозиції нейтралізовані або сидять за ґратами. Ми бачимо дуже мало, якщо вони взагалі є, спроб громадськості перевіряти діяльність влади. Масові демонстрації у 2010-11 роках проти Путіна - вони налякали його, він боявся ще однієї кольорової революції. І з позиції цього страху Путін намагався попередити будь-яке організоване невдоволення росіян, обмежити доступ людей до інформації.

Але ж зараз є інтернет, соціальні мережі, і багато людей в Росії можуть дізнатися альтернативні точки зору…

Справа в тому, що більшість росіян досі дізнаються новини з телебачення, а Путін повністю контролює телебачення. По-друге, Кремль поширює фейкові новини, проводить кампанії з дезінформації у підконтрольних ЗМІ та у соціальних мережах. Вони намагаються створити атмосферу, за якої ніхто насправді не знає, що саме є правдою. Коли російські ракети влучали у лікарні в Сирії, вони виходили з альтернативними поясненнями і з незворушним обличчям вводили в оману людей. Це - стратегія Кремля. Якщо ти брешеш, робиш фейк за фейком, люди стають розгубленими і починають переконувати себе, що є інша правда. І навіть коли викривається, що це була брехня Путіна, люди не знають, вірити цьому чи ні.

Антиросійські санкції та криза в економіці виведе людей на вулиці проти Путіна?

Саме цього Путін і боїться. Коли ціни на нафту були високі, Путін не диверсифікував економіку, дозволяв своїм підлеглим наживатися і вивозити великі статки за кордон. Тож російська економіка нині має багато проблем не лише через санкції, а й багато в чому через невдале управління. Вони просто доїли нафтову корову. Якби цього не було, ситуація з економікою була б іншою, Росія була б краще підготовленою навіть до запровадження санкцій проти неї. Люди не порушують цієї проблеми. Натомість Путін організовує військові кампанії для підтримання націоналізму, для перефокусування уваги, щоб люди не ставили складних запитань про економіку.