Кліматичний саміт ООН: нової блокади з боку України не буде?

У понеділок 11 листопада у польській столиці розпочинається 19-та Конференція Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату. Цьогорічні двотижневі міжнародні переговори зосередяться на розробці нової кліматичної угоди, яка має вступити в дію після 2020 року.

Як каже українська спостерігачка на саміті, координаторка програми з питань зміни клімату Національного екологічного центру України Марія Сторчило, країни обговорюватимуть зміст нової угоди, а саме: за якими принципами держави мають брати на себе зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів. Виділення коштів на боротьбу зі змінами клімату для бідних країн, розвиток технологій та можливості підвищення зобов’язань зі скорочення викидів СО2 до 2020 року - інші ключові питання саміту.

Радник з питань клімату німецької організації Germanwatch Манфред Требер сказав DW, що Україна разом з Росією і Білоруссю, очевидно, намагатимуться винести на обговорення, як саме ухвалюються рішення на переговорах ООН. Експерт нагадує, що на підготовчій зустрічі влітку в Бонні ці країни блокували перемовини, бо не погодилися з рішеннями на попередньому саміті у Досі, а також з тим, що їх не почули.

Дохійська поправка регулює другий період дії Кіотського протоколу. Там, зокрема, йдеться про те, що держави будуть зобов'язані скорочувати викиди більше, ніж самі б хотіли. Требер упевнений, що Україна, Росія і Білорусь у Варшаві хочуть лише затвердити процедуру ухвалення рішень, щоб їхні пропозиції не ігнорували, а після цього повернуться до нормальної переговорної роботи.

Українці – статисти

Голова наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій Олексій Хабатюк заявляє, що Україна є статистом у кліматичних переговорах й "ситуативно виступає пішаком у чужих партіях". Фахівець говорить з досвіду, бо раніше працював на конференції у складі офіційної делегації. На його погляд, причина у відсутності належної уваги до кліматичної політики всередині країни. І додає, що без виконання домашнього завдання - формування внутрішньої кліматичної політики та її послідовного виконання - участь української делегації у саміті ООН зводиться до представницьких функцій.

Блокування ж переговорів, на думку Хабатюка, є безперспективним та неконструктивним з очевидними іміджевими втратами для України: “Перед самітом у Вільнюсі це буде виглядати взагалі дивно”.

Тим часом екс-начальниця відділу з координації конвенції ООН та Кіотського протоколу Мінприроди України Наталія Странадко наголошує, що Київ не має лише чекати рішень саміту, а повинен брати активну участь у переговорах протягом усіх двох тижнів. На її думку, особливу увагу Україні слід приділити доопрацюванню та ратифікації Дохійської поправки до Кіотського протоколу. Тому, як вважає експертка з великим досвідом участі у переговорах, від чіткої позиції України та професійного складу делегації залежить, чи вдасться “відстояти національні інтереси країни у другому періоді Кіото”.

Досі не “в Досі”

Цікаво, що згідно з офіційними документами саміту, у складі делегації з України - четверо осіб з Держекоінвестагенства, головує його співробітник Михайло Коваль. Це найменша за кількістю українська делегація за останні роки. У Національному екологічному центрі України звертають увагу, що хоч рішення щодо другого періоду дії Кіото схвалили ще рік тому, Дохійську поправку до Кіотського протоколу в Україні досі не ратифікували.

Хабатюк нарікає, що офіційна позиція уряду з ключового питання - Дохійської поправки - невідома. "Усе навіть свідчить про те, що її нема і - що сумно - не сформовано умов для її появи", - зазначив експерт.

DW станом на сьогодні не вдалось отримати офіційний коментар від Держекоінвестагенства. Водночас на сайті установи вказано: у жовтні агентство провело захід, де визначали економічні та правові наслідки для країни, якщо буде ратифіковано Дохійську поправку. І що позиція України у Варшаві залежатиме “від економічного, енергетичного та політичного курсу держави в цілому”. Держекоінвестагенство також озвучило занепокоєння, що "Україна не зможе використовувати гнучкі механізми Кіотського протоколу", серед яких, зокрема, торгівля квотами на викиди СО2.

Росія, Білорусь…

Експерти нарікають, що дебати на таких самітах перетворилися на фінансово-економічні переговори між головними країнами-донорами і країнами-отримувачами допомоги, до яких серед іншого належать і країни Центральної Азії. А ось Україна, Росія і Білорусь - осторонь цього процесу, адже не є отримувачами міжнародної допомоги. На це звертає увагу керівник програми “Клімат і енергетика” WWF Росія, один з провідних російських фахівців з кліматичної тематики Олексій Кокорін. Він зауважує, що успіхи самітів щодо фінансової допомоги розвинених країн тим, що розвиваються, ніяк не впливають на кліматичну політику Києва, Москви і Мінська.

На питання DW щодо можливого спільного блокування перемовин фахівець відповів, що Україна цього разу навряд чи приєднається до РФ й Білорусі. Адже останнє звернення з пропозиціями щодо порядку денного заходу надійшло до організаторів тільки спільно від Росії й Білорусі. Та й сама Росія, за оцінкою Кокоріна, намагатиметься лише привернути увагу до порушення процедури ухвалення рішень у Досі. Тоді головуючий не надав слова делегату від РФ, коли ухвалювали рішення. Експерт зауважує, що якщо головуючий у Варшаві просто визнає, що порушення мало місце, то на цьому питання буде вичерпане. “Від України, боюсь, мало що залежить”, - додає фахівець.