Конференція ООН у Перу: Нові цілі для захисту клімату
2 грудня 2014 р.
Через п’ять років після невдалого саміту в Копенгагені, присвяченого захисту клімату, нинішня зустріч у столиці Перу - Лімі - повинна надати новий імпульс переговорам. У Данії розглядалась можливість політичної домовленості про підписання посткіотського протоколу, зараз увага міжнародної спільноти знову прикута до теми глобального потепління та усунення його причин. У двотижневій конференції беруть участь як урядові делегації, так і представники громадських організацій.
За минулі 12 місяців сталося кілька значних подій, пов’язаних зі скороченням викидів вуглекислого газу в атмосферу. Так, у вересні 2014 року генсек ООН Пан Гі Мун назвав пріоритетною тему захисту клімату. У Нью-Йорку провели спеціальну зустріч, присвячену цьому питанню. Вона відбулась на тлі масових демонстрацій у США й інших куточках світу, учасники яких закликали запобігти глобальному потеплінню. У результаті такі країни, як Китай та США, на чий рахунок приходиться найбільший відсоток емісії СО2, продемонстрували готовність здійснення заходів щодо скорочення викидів в атмосферу.
У жовтні ЄС запропонував свою стратегію та оприлюднив цілі для захисту клімату. Так, до 2030 року Євросоюз має намір скоротити викиди вуглекислого газу в атмосферу щонайменше на 40 відсотків, збільшити частку відновлювальних видів енергії не менш, ніж на 27 відсотків, та за можливістю на 27 відсотків скоротити споживання енергії, тобто збільшити енергоефективність.
А в листопаді в Берліні повідомили про створення спеціального фонду ООН GreenClimateFund, який допомагатиме бідним країнам адаптуватись до зміни клімату. Фінансові засоби на такі цілі обсягом 10 мільярдів доларів пообіцяла надати низка країн, у тому числі ЄС.
Нема часу для зволікання
Останній звіт Всесвітньої ради із захисту клімату (ІРСС) не залишає сумнівів у тому, що діяти треба негайно, каже в інтерв‘ю DW професор Штефан Рамсторф із потсдамського Інституту дослідження клімату. "Ми знаємо, що за останні 100 років на землі відбулося потепління на 2 градуси. Рівень моря за цей же час піднявся майже на 20 сантиметрів. Тануть льодовики, скорочується площа арктичної криги", - каже професор. Лід у Гренландії та Арктиці стає більш крихким через підвищення температури. Льодяні глиби завалюються у воду - рівень моря підвищується ще більше. "Екстремальні погодні умови вже не рідкість", - змальовує наслідки глобального потепління Штефан Рамсторф.
Він нагадує, говорячи про глобальне потепління, що 2 градуси - це максимальне підвищення температури, інакше наслідки для земної кулі будуть руйнівними. Цими висновками, які базуються на наукових дослідженнях, керується сьогодні й міжнародна спільнота. Саме тому найважливішим завданням у справі захисту клімату є скорочення викидів в атмосферу газів, які є причиною парникового ефекту та глобального потепління.
Якщо цього не станеться, то, говорячи про глобальне потепління, доведеться виходити з підвищення температури на 4 градуси, попереджають експерти. "З такими змінами клімату людство ще ніколи не зустрічалось", - підкреслює Штефан Рамсторф.
Нинішня конференція ООН в Лімі має величезне значення, каже керівниця секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Крістіна Фігерес, оскільки зараз триває велика політична дискусія, пов’язана з питанням захисту клімату та скорочення емісії СО2. І в Лімі повинна бути прокладена дорога до підписання нового документу - посткіотської угоди.
До знакової зустрічі в Парижі, яка відбудеться у 2015 році й на якій планують підписати нову глобальну угоду щодо клімату, залишається ще рік. Але учасники конференції в Лімі повинні продемонструвати конкретні результати у питанні підготовки цього документу, який замінить Кіотський протокол, підписаний у 1997 році. Нова угода запрацює у 2020 році. А до березня 2015 року в окремих країн ще є час розробити план дій.
Дебати тривають
Оттмар Еденгоффер із потсдамського Інституту дослідження клімату та один із керівників робочої групи ІРСС, яка займається розробкою нового документу щодо захисту клімату, вважає, що на вирішення проблеми є не більше 20-30 років. На його думку, ключову роль відіграють не технології, оскільки в світі вже використовуються поновлювані джерела енергії. Але, підкреслює він, такі природні копалини, як вугілля, зараз знову набувають популярності як паливо, тому необхідно зробити так, щоб їхнє використання, в результаті якого відбувається забруднення атмосфери, коштувало дуже дорого й не було вигідним. "Забруднення атмосфери повинно коштувати країнам так дорого, щоб вони зрозуміли, що це того не варто", - каже Еденгоффер.
Дебати навколо скорочення викидів СО2 обіцяють бути палкими. Для країн, які, наприклад, володіють великими запасами вугілля, скорочення емісії СО2 може обернутися різким скороченням доходів. Але, з іншого боку, підкреслює Оттмар Еденгоффер і ставить у приклад Китай, існують серйозні підстави замислитись над скороченням викидів парникових газів: "Адже цей захід стане першим кроком для покращення якості повітря в країні".