Кліматична конференція ООН

Представники 194 країн світу близько шостої години ранку у неділю, 11 грудня, в Дурбані несподівано домовилися продовжувати кліматичний процес ООН. Після двох ночей виснажливого переговорного марафону виконавчий секретар секретаріату Рамкової конвенції ООН зі змін клімату Крістіана Фігерес змогла нарешті оголосити про завершення саміту та ухвалення так званої Дурбанської платформи.

Міністр закордонних справ Південно-Африканської Республіки Маіте Нкоана-Машабане виглядала дуже втомлено, коли закликала учасників конференції дійти згоди. «Ми всі знаємо, що результати не є досконалими. Але ми не повинні робити досконалість ворогом хорошого та можливого», - переконувала політик.

Стартовий постріл

Так звана Дурбанська платформа вважається стартовим пострілом для глобальної кліматичної політики, котра має так скоротити обсяги викидів парникових газів упродовж наступних десятиліть, щоб показник глобального потепління був нижче двох градусів за Цельсієм. За збереження теперішнього стану речей, експерти прогнозують підвищення температури до чотирьох градусів.

Нова угода передбачає дорожню карту до юридично дійсного кліматичного договору до 2017-го чи 2020-го року, який зобов'язуватиме до скорочення викидів не лише індустріальні країни, а й держави з перехідними економіками та ті, що розвиваються.

У відповідь ЄС дає згоду на другий період зобов'язань для нині єдиного обов'язкового до виконання документу щодо обмеження викидів – Кіотського протоколу. Чи цей другий період діятиме п'ять, чи вісім років, мають визначити наступного року. Таким чином не лише рятується Кіотський протокол, а й передбачається план, який має стати готовим до підписання упродовж найближчих років.

Потрібні зобов'язання

Ідеальною цю угоду навіть після марафону засідань не назвеш. Водночас шляхом переговорів Євросоюзу вдалося вийти на амбітний результат. До завершення саміту єврокомісар з питань клімату Конні Хедегаард відстоювала юридично обов'язкову для виконання майбутню угоду. «Коли йдеться про дуже велику проблему, міжнародну глобальну проблему, тоді добровільних заходів недостатньо, аби цю проблему розв'язати», - наголосила Хедегаард перед тим, як дати згоду на формулювання «юридично чинний результат». Саме таке визначення стало компромісом між Індією та Євросоюзом.

В абсолютно новому альянсі з найбіднішими країнами, котрі розвиваються, та малими острівними державами ЄС зміг значною мірою реалізувати свої вимоги у Дурбані. Переговори тривали днями й ночами, аж поки в неділю вранці учасникам саміту вдалося дійти спільного знаменника.

Навіть якщо весь пакет заходів викликає радше скепсис, вже сам факт, що Китай та Індія разом з Бразилією і Південною Африкою показують готовність долучитися до глобального договору з захисту клімату, є дуже позитивним, каже експерт міжнародної природозахисної організації Greenpeace Мартін Кайзер. Однак він застерігає: «Досі висить Дамоклів меч, що у підсумку США знову не приєднаються до юридичних зобов'язань». Багато питань з фактичної підготовки міжнародного договору, який має долучити до захисту клімату найбільших забруднювачів атмосфери, передано до робочих груп.

Успіхом оглядачі називають першу згоду США та Китаю. Але ця згода також має свою ціну, зауважує експерт з питань клімату Ян Ковальціг з міжнародної гуманітарної організації Oxfam. «Ціною для китайців є те, що форма майбутньої угоди залишається відкритою, крім того, ціною для Китаю та США було те, що ми в Дурбані не одержали раціонального процесу, як ми наступного року можемо збільшити зусилля з захисту клімату в усьому світі», - сказав Ковальціг.

Хто заплатить?

Також, відзначив експерт, у Дурбані не вдалося визначитися з суперечливим питанням фінансування заходів з пристосування до змін клімату у бідних країнах. «Це стояло на порядку денному, але була дуже слабка робоча програма без конкретно поставленої мети, тож, ми не знали, що вийде в підсумку».

Незважаючи на деякі недоліки, рішення, ухвалені в Дурбані, стали проривом у переговорному процесі ООН з питань клімату, де упродовж років зберігається стагнація. Перший крок у напрямку обов'язкового для всіх скорочення викидів парникових газів зроблено. Але чи вдасться обмежити глобальне потепління на рівні 1,5 градуса за Цельсієм, поки що сказати складно. Науковці застерігають, що часу залишається обмаль, а з наслідками змін клімату, такими як частіші засухи, повені, лісові пожежі, тайфуни та буревії доведеться рахуватися раніше, ніж це прогнозували ще п'ять років тому.

Автор: Гелле Єппесен / Наталя Неділько
Редактор: Володимир Медяний