"Кнопкодави" у Раді
11 січня 2013 р.Персональне голосування стає справою честі для депутатів під тиском громадської думки та рішення Європейського суду з прав людини, який 9 січня зобов’язав Україну поновити Олександра Волкова на посаді судді Верховного суду України, сказав DW координатор громадського руху "ЧЕСНО" Олег Рибачук. Він нагадав, що однією з підстав судового рішення стало порушення процедури звільнення Волкова Верховною радою – кілька депутатів голосувала за колег, відсутніх в залі.
Цей прецедент надихнув парламентську опозицію на рішучі дії. Зокрема, голова "Свободи" Олег Тягнибок на брифінгу заявив, що його фракція має намір просити Європейський суд визнати нелегітимними закон про основи державної мовної політики та Угоди між Росією та Україною з перебування Чорноморського флоту на українській території як такі, що ухвалені за відсутності депутатів, картки яких голосували за ці закони.
Громадський тиск буде зростати
Впродовж першої сесії парламенту опозиція вдавалася до відеофіксації порушень процедури голосування та застосовувала силу проти порушників, визнав заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Сас. Водночас, в інтерв'ю DW він заявив, що в подальшому слід залучати до боротьби з "конпокдаством" регламентний комітет парламенту та запроваджувати санкції проти депутатів-порушників. Водночас, Сас очікує спроб провладної більшості змінити регламентні норми та пом'якшити відповідальність і режим персонального голосування.
І Сас, і Рибачук єдині на думці про те, що саме на парламентській опозиції наразі лежить відповідальність за дотримання процедур голосування. "Цього хочуть 80 відсотків опитаних виборців і опозиція, і навіть влада не може ігнорувати громадської думки", – впевнений Рибачук. Він повідомив, що рух "ЧЕСНО" надихає така перемога громадськості над звичаями, які панували у владі впродовж останніх 20-ти років. В подальшому громадські активісти планують посилити тиск на депутатів і запропонувати їм добровільно звітувати за витрачання ними коштів на організацію зустрічей з виборцями та на поїздки, що є звичайною практикою для європейських демократій.