Стратегія для Києва від Коаліції патріотичних сил Донбасу

Дати асиметричну "гібридну відповідь" на гібридну війну проти України – така основна ідея розробленої Коаліцією патріотичних сил Донбасу (КПСД) стратегії з врегулювання воєнної кризи. Її автори пропонують, зокрема, проголосити підконтрольні сепаратистам райони Донецької та Луганської областей окупованими Росією територіями та відмовитись від спроб відвоювати їх військовими методами. Разом з твердим невизнанням "ДНР/ЛНР", Києву активісти пропонують оголосити про тимчасову відмову від продовження воєнної боротьби через пріоритетність людського життя, йдеться в тексті стратегії.

Ухвалення парламентом закону про визнання частини Донбасу окупованою Росією територією, як сказав координатор КПСД і головний редактор донецького інтернет-порталу "ОстроВ" Сергій Гармаш, дозволить покласти відповідальність за стан справ у цих районах на Москву. "Це також дасть розуміння свого статусу людям, які перебувають там. Вони опинилися в становищі заручників, і це слід визнати на державному і міжнародному рівні", – заявив Гармаш.

Брак інформації та перспектив

Стратегія КПСД передбачає знищення передавальних пристроїв та телевеж в окупованих районах, де на українських частотах зараз незаконно мовить російське телебачення та радіо. "Ще в травні там вимкнули мовлення всіх українських телеканалів і замінили його передачами, які отруюють свідомість наших громадян. В результаті, за даними СБУ, рівень підтримки терористів виріс з 20 відсотків у травні до 80 відсотків цієї зими", - сказав Сергій Гармаш.

В документі зазначається, що найбільшою проблемою є не воєнні поразки чи гуманітарна криза, а "брак порозуміння між владою та місцевим населенням, брак очевидної логіки розвитку подій, яка б дозволяла людям планувати своє життя і розуміти свій статус". Для цього автори стратегії пропонують владі запровадити тотальну економічну блокаду окупованих територій, а її порушників піддавати санкціям та притягати до карної відповідальності.

Чи означає це, що громадяни України на окупованих територіях будуть покинуті без жодної допомоги Києва? Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко вважає, що Україна має постачати гуманітарну допомогу на окуповані території за посередництва таких міжнародних організацій, як Червоний хрест. "Але тим, хто хоче виїхати на контрольовану Києвом територію слід надати таку можливість, якщо вони не можуть цього зробити самотужки. Наприклад, моя сестра лежить паралізована в Харцизьку і потребує сторонньої допомоги для виїзду, як і багато інших інвалідів, незаможних, літніх людей та інших вразливих категорій населення", – сказав Жовніренко.

Пільги для переселенців

Держава має потурбуватися про вимушених переселенців з Донбасу і розробити комплексну програму з надання їм пільгового економічного режиму, створення робочих місць та забезпечення житлом, написано в стратегії КПСД. Це означає надання пільгових кредитів на придбання житла, а також складення реєстру порожніх житлових будівель, особливо в селах, які можуть бути надані переселенцям. Такий підхід сприятиме розвиткові аграрного сектору, біоенергетики та створенню нових робочих місць, які б компенсували розрив економічних зв'язків з Росією, йдеться в документі.

"Людям має бути вигідно виїжджати з окупованих територій", – вважають координатори КПСД. Вони пропонують запровадити пільговий режим підприємницької діяльності для переселенців. А на території Донецької та Луганської областей, яку контролює Київ, – запровадити воєнний стан, і водночас, пільговий режим інвестування й підприємництва. Цей крок вважається необхідним для економічної та соціальної реабілітації Донбасу та створення привабливої моделі регіону, яка би спонукала населення повірити в позитивні зміни в Україні.

"Без надання спеціального статусу цим територіям, без надання преференцій бізнесу, впоратися із ситуацією тут буде неможливо", – вважає голова донецького осередку Комітету виборців України Сергій Ткаченко. За його словами, текст розробленої КПСД стратегії буде переданий на розгляд президента, голови уряду, спікера Верховної Ради та профільних комітетів парламенту.