На початку було Слово. Цей відомий біблійний вислів у перекладі Мартіна Лютера (Martin Luther) з легкістю міг би стати гаслом ювілею Реформації. Зрештою, Реформація 500 років тому і почалася із красномовності Мартіна Лютера. Але сталося не так, як гадалося. На ювілей покладали чималі надії, адже Мартін Лютер виявився пречудовим носієм рекламної інформації. Хто зна, може його ювілей покладе початок новій Реформації, а церкви несподівано відчують приплив нової пастви?
Великі надії породили і чималий ентузіазм. І 500-річний ювілей Реформації святкуватимуть не один рік, а цілих десять: ще у 2007-му Євангелічна церква Німеччини оголосила про "Десятиліття Лютера".
Розчарування протестантів
Надії поволі змінилися протестантським протверезінням. Реформаторського оновлення так і не відбулося. Кількість християн на батьківщині Лютера, у Німеччині, і надалі скорочується. Його богобоязливість, радикальність та заклики до всежиттєвого покаяння дивують багатьох німців. І навіть якщо у 2016-му до Євангелічної церкви приєдналося більше вірних, ніж з неї вийшло, після возз'єднання Німеччини у 1990-му, загалом, частка протестантів серед населення скоротилася з 36 відсотків до 26.
Потрохи приходить розуміння того, що навіть такі епохальні святкування як 500-річчя Реформації не можуть тривати ціле десятиліття. Організатори, передусім Євангелічна церква Німеччини, перебрали міру.
Харизматичний і радикальний
Та й це ще не все. Організатори приділили замало уваги "Громадянину світу Реформації". Це досить вдала назва для цієї всесвітньої лютеранської федерації. Адже нове дихання Реформації шукати сьогодні слід не в Німеччині, а деінде. І не там, де можна було б це собі уявити. За даними Центру досліджень глобального християнства, вже нині 228 мільйонів із 560 мільйонів християн-євангеліків живуть в Африці. Близько 130 мільйонів на американському континенті, майже 100 мільйонів в Азії та десь 90 мільйонів в Європі.
Загалом у світі 2,3 мільярда людей зараховують себе до послідовників християнської віри. Дві третини з них проживають в Азії, Африці та Латинській Америці. Більшість - католики. Але у цих регіонах міцнішає п'ятидесятництво та євангелічні рухи, які інтерпретують Боже слово зовсім не так, як німецькі протестанти - із теологічною буквальністю, тяжіючи до більш консервативного політичного тлумачення.
Контрреформація у Лагосі?
Ця нова консервативна Реформація колись дістанеться і Європи. І як мають реагувати на це німецькі церкви? Що про таку "Реформацію" сказав би сам Мартін Лютер? Чи вітав би він таке буквальне тлумачення Біблії? Замість того, щоби і через 500 років досі сперечатися із католицькою церквою та Папою Римським, сьогодні протестанти мусили б боротися із новітніми продавцями індульгенцій - проповідниками так званого "Євангелія процвітання" та апологетами кінця світу.
Теологічно Німеччина якнайкраще підготовлена до цих дебатів, адже належить до провідних країн у сфері вивчення богословських наук. І сильні соціальні позиції протестантизму відповідно формують і політичну культуру, навіть, якщо віра в Бога і слабшає.
Саме тому настав час повернутися до джерел Лютера: "На початку було Слово". Теологічна діалектика про "стару" і "нову" Реформацію мусить іти не лише в Німеччині, але й у Лагосі, Сеулі та Сан-Паулу. Одна з цих метрополій і має стати центром святкувань наступного ювілею Реформації.
Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.