Художній керівник студії "Квартал 95" Володимир Зеленський отримав упевнену перемогу над Петром Порошенком у другому турі президентських виборів. Понад 70 відсотків голосів виборців, котрі актор отримав на голосуванні, - свідчення того, що країна чекає від нього на швидкі та якісні зміни. Вперше в історії Україною керуватиме несистемний політик, людина без досвіду роботи в держапараті. Від того, наскільки вміло він даватиме в цьому собі раду, залежить не тільки його президентство. Обрання президентом Зеленського - серйозний виклик для всієї української держави.
Прощання з учителем Голобородько
У день обрання Володимира Зеленського на посаду президента "помер" його кіногерой - Василь Голобородько. Навряд чи хтось сперечатиметься навколо того, щороль звичайного вчителя у серіалі "Слуга народу", котрий став президентом, вплинула на результати виборів глави української держави. Не в останню чергу саме завдяки цій фігурі рішучого та безкомпромісного борця за справедливість худкерівнику студії "Квартал 95" і повірили мільйони українців.
Віднині Зеленському доведеться вирішувати реальні, а не вигадані сценаристами проблеми України. І роль Голобородька йому в цьому навряд чи допоможе. Війна на Донбасі, агресія Росії, корупція у вищих ешелонах влади, бідність і багато іншого – реальність, з котрою Володимир Зеленський зіштовхнеться відразу після своєї інавгурації. Виборці очікують від нього рішучих дій. Для цього новому президентові знадобляться не тільки знання та вміння, але й ефективна й кваліфікована команда менеджерів. Ані першого, ані другого він поки ще не пред'явив.
Те, що відбуватиметься в Україні при президенті Зеленському, за великим рахунком, буде експериментом. Експериментом достатньо складним та небезпечним. На кону - сучасність та майбутнє країни. Так, зрозуміло, що сам Зеленський іде у владу з найщирішими намірами. Так, несистемність у політиці - це його очевидний плюс. Так, зараз йому вірять і довіряють люди. Але все це може дуже швидко "померти", як і його фігура вчителя Голобородька. Тому що від Володимира Зеленського очікують більше, ніж від його попередника на президентській посаді. Якби було інакше - Петро Порошенко ніколи б не поступився на виборах шоумену.
Чому Порошенко програв Зеленському
Президентські вибори 2019 року – перша виборча кампанія, яку в своїй 20-річній політичній кар'єрі програв Петро Порошенко. Причин його нинішнього фіаско кілька. Головна – українці перестали довіряти своєму президенту. Команда чинного глави держави недооцінила протестні настрої всередині суспільства. Після того, як країна отримала безвіз і томос, їм задвалось, що їхній шеф всесильний і нездоланний. Така впевненість і зіграла з Порошенком злий жарт. Він не побачив загрози, яка йшла від несистемного політика Зеленського. А точніше - від несприйняття суспільством кроків ще чинного президента. Суспільство прагнуло змін, а йому пропонували "жуйку" про реформи, котрі більшість виборців так і не відчули на собі.
У підручниках історії України про Петра Порошенко, напевно, напишуть багато хороших слів. Він справді змінив країну. Але зроблене виявилось недостатнім для нинішнього покоління українців. Вони, швидше, були готові повірити віртуальному політику Зеленському без чіткого бачення майбутнього країни й команди, ніж реальному політику Порошенкові. Людям хотілося змін і нових обличь у політиці. У людей накопичилось багато запитань: чому не покарані вбивці, які розстріляли "Небесну сотню"? Чому в країні й надалі квітне корупція? Хто дозволив комерсантам-мародерам під час війни заробляти на армії? І це – лише кілька запитань, відповіді на які хочуть почути українці.
Відразу після програшу Порошенко пообіцяв Зеленському допомогу в нелегкій президентській справі. Хоча ще два дні тому чинний президент України називав свого опонента "котом у мішку", "уклоністом", "маріонеткою Коломойського" і людиною, за якою стирчать вуха Кремля. Важко сказати, в який момент Порошенко був відвертим. Але слід віддати йому належне - він достойно йде з посади.
Виклики для президента Зеленського
Важко сказати, чи усвідомлює Володимир Зеленський у повному обсязі ту ситуацію, в якій він опинився після перемоги на президентських виборах. З одного боку, його підтримала більшість жителів України, з іншого ще до офіційного обіймання Зеленським посади в країні сформувалась достатньо велика й активна політична опозиція. Напередодні президентських виборів його де-факт не підтримав жоден учасник президентської кампанії.
У найближчі кілька місяців після інавгурації перед президентом Зеленським постане низка серйозних викликів. Йому доведеться розпочати діалог з українськими політичними силами, котрі існують у країні, про майбутнє держави. У випадку саботажу, як варіант, - розпустити Раду і провести дострокові парламентські вибори і повне перезавантаження влади. Він буде вимушений вирішити питання про повернення під контроль Києва окупованого Донбасу й анексованого Криму. Без активної участі Володимира Путіна. Ну, і найголовніше – не лише на словах, але й на ділі продемонструвати свою незалежність від олігарха Ігоря Коломойського.
Як би там не було, у найближчий рік президенту Володимиру Зеленському буле нелегко. Як і всій країні. Напевно, ми станемо свідками й гучних політичних конфліктів, і подальшого використання в політиці елементів шоу, і розчарування Зеленським, і багато чого іншого. Результат другого туру виборів став свідченням того, що Україна - демократична країна. Але новому президентові не варто манити себе надіями. Адже, як відомо, від любові до ненависті – один крок. Суспільство, що пройшло Майдан і війну, знає, як боротися з тими, хто його не влаштовує. І Зеленський завжди повинен пам'ятати про це.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.