Коментар: Греція - останній місяць у Єврозоні?
Якщо правляча в Афінах коаліція лівих і правоцентристів не ухвалить, кінець кінцем, правильні рішення, то червень може стати останнім місяцем Греції у європейському валютному союзі. Наближається термін чергових платежів за кредитами Міжнародному валютному фонду (МВФ), а ми знову слухаємо какофонічний концерт грецьких міністрів, які заявляють як про швидке банкрутство країни, так і про швидкий прорив на перемовинах з міжнародними кредиторами. Скласти враження про те, як насправді йдуть справи з грецькими фінансами, дуже складно. Очевидно, уявлення про це не має і сама правляча у Греції група радикалів.
Замість того, щоб домагатись прогресу на переговорах з так званою "європейською трійкою", виступаючи з конкретними і дієвими пропозиціями, прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас вже заздалегідь вибухнув звинуваченнями. Він упевнений в існуванні в ЄС змови банди неолібералів, які перекривають Афінам кисень своїми абсурдними вимогами і хочуть дати на прикладі цієї країни наочний урок іншим. Однак абсурдними є винятково ідеологічно забарвлені тези, якими Алексіс Ципрас хизується у французькій газеті Le Monde. У всьому винні лише злі європейці і МВФ, журиться грецький прем'єр.
Греки не виконують зобов'язання
Проте давайте згадаємо хоча б про те, що 20 лютого Греція зобов'язалась представити протягом декількох днів конкретний список реформ, який дозволив би виділити цій країні в квітні новий транш допомоги. Такий список не отриманий і досі. Грецький уряд запропонував проведення низки адміністративних реформ податкових органів, а також зміну виплат по ПДВ. Метою цих ініціатив є оптимізація оподаткування та зростання податкових надходжень. Це крок у правильному напрямку, але висунутих пропозицій далеко не достатньо, щоб упорядкувати державний бюджет і пожвавити економіку країни.
Нещасний міністр фінансів Яніс Варуфакіс розтратив масу цінного часу в прагненні справити враження на публіку. Тепер часу залишилося дійсно обмаль. 30 червня збігає термін досягнення домовленостей з надання Греції подальшої допомоги.
Для того, щоб до цього терміну можна було технічно здійснити виплату першого траншу, Афіни повинні не пізніше середини червня досягти домовленостей з кредиторами. Крім того, угода повинна бути затверджена міністрами фінансів Єврогрупи, а також парламентами цілої низки країн Єврозони. А грецький парламент повинен хоча б дати старт проведенню деяких запланованих реформ, що також буде непросто через боротьбу різних фракцій в очолюваній Ципрасом ліворадикальній коаліції СІРІЗА.
Телефон довіри замість політики
Утім, що робить Алексіс Ципрас? Замість того, щоб дотримуватись існуючої в Єврогрупі чіткої процедури, він дзвонить по "телефону довіри". Уже майже щодня він розмовляє з канцлеркою ФРН Анґелою Меркель і французьким президентом Франсуа Олландом. Ципрас хоче досягти "політичного рішення" на найвищому рівні. Керівництво ЄС уже багаторазово повторювало, що у Брюсселя є політична воля зберегти Грецію в Єврозоні. Але йому не вистачає чітких зобов'язань з боку Афін, які виконують умови для надання нових кредитів.
Безумовно, слід говорити і домовлятись про подальший курс оздоровлення економіки Греції. І робити це необхідно, у тому числі, на вищому політичному рівні. Але спочатку, і про це має бути відомо Алексісу Ципрасу, слід розв’язати гостру фінансову кризу в цій країні, яка через кілька тижнів може викинути греків з Єврозони.
Про можливість такого розвитку подій вже попереджають навіть міністри "великої сімки", і насамперед США. Греції потрібен ковток свіжого повітря. Прем’єр-міністр Ципрас може скільки завгодно зустрічатися з Меркель, Олландом та головою Єврокомісії Юнкером, але рішення ухвалює Єврогрупа, і всі 19 її членів повинні проголосувати одноголосно.
Чотири катастрофічні місяці
Більшу частину вини за дедалі гострішу фінансову кризу у Греції несе правляча у Афінах урядова команда, яка, очевидно, не може робити свою справу краще або не знає, як це зробити. Після приходу до влади у лютому нинішнього року уряду грецька економіка знову скотилась в рецесію, з якої вона великими зусиллями тільки от виборсалась. Після вирахування платежів із заборгованості бюджетні надлишки перетворились у бюджетний дефіцит. Довіра інвесторів повністю підірвана, знижується й кількість туристів, які відвідують країну.
Щоб зберегти платоспроможність, грецький уряд бере останні гроші з бюджетів державних страхових компаній, університетів та лікарень. Створений МВФ резервний фонд був використаний не за призначенням. Грецькі банки повністю залежні від коштів Європейського центробанку у той час, коли вкладники та інвестори забирають з них свої гроші, переказуючи їх потім за кордон або ховаючи під простирадлами. Далі так тривати не може.
Діяти чи відступати?
Греції та Європі тепер потрібні мужні рішення влади в Афінах. Або уряд повинен поступитись місцем новій команді, яка зможе витягти країну з кризи. До цих пір політика СІРІЗИ була провальною. Навіть якщо їй в останню хвилину вдасться утримати Грецію в Єврозоні й після червня, зовсім неясно, що буде потім.
Довіра європейців та інвесторів до грецького уряду підірвана надовго. Хто домовлятиметься з Грецією про безперечно необхідний з липня пакет допомоги й хто його фінансуватиме?
Вирішенню проблеми не сприяють звинувачення у газетних статтях та одночасні телефонати з лідерами інших країн, які, виходить, і є тими самими "неоліберальними змовниками". Греція заслуговує на краще. Алексіс Ципрас повинен, нарешті, припинити говорити і почати діяти. Якщо він не може цього зробити, то найкращим рішенням стане проведення нових виборів.