Трамп і паралельні суспільства в США
The Washington Post пише про "потрясіння". The New York Times говорить про "екстремальну кризу". На ліберальних телеканалах, як-от MSNBC та CNN, також обговорюють лише одну тему: як Дональд Трамп посмів ображати батьків, які втратили свого сина у військовій операції в Іраку.
У цьому випадку абсолютно позбавлена співчуття неповага республіканського кандидата в президенти була нетиповою навіть за його мірками. Можливо, Трампа вразило звинувачення мусульманського подружжя Хан на його адресу, яке вони висловили на з'їзді демократів. Вони закинули Трампу, який неодноразово вимагав для мусульман законодавчої заборони на в'їзд до країни, що він ще нічим не пожертвував заради Сполучених Штатів. На відміну від них та всіх тих мусульманських і інших сімей іммігрантів, котрі принесли найбільшу жертву - життя улюбленої дитини.
Критика з власного табору
Реакція Трампа доводить, наскільки він є небезпечно вразливим, наскільки бездумними та неконтрольованими виявляються його висловлювання, коли він почувається загнаним у кут.
Цього разу його твіти видались такими, що зайшли занадто далеко, навіть багатьом провідним республіканцям - від спікера Палати представників Пола Раяна до колишнього губернатора Флориди Джеба Буша і екс-кандидата в президенти Джона Маккейна. На підтримку Ханів і тим самим - проти Трампа - виступили чимало провідних республіканців. Не кажучи вже про президента США Барака Обаму, який не втратив можливості різко розкритикувати свого політичного суперника.
Це вже щось. Особливо, якщо врахувати, що це трапилось після вихідних, на яких Дональд Трамп продемонстрував не лише безтактність, але й повну необізнаність у галузі зовнішньої політики. Так, у телеінтерв'ю він сказав дослівно таке: "Просто щоб ви зрозуміли: він (Путін, - Ред.) не піде в Україну, гаразд?". Це ж просто якийсь сором.
Ударна хвиля прозріння
Не лише політичний істеблішмент у Вашингтоні був стурбований такими заявами Трампа. Вони спричинили ударну хвилю прозріння серед лідерів республіканців, які були змушені засумніватися, ким є ця людина, яка намагається потрапити до Білого дому під їхніми прапорами.
Але в широкій підтримці Трампа в таборі його вірних прибічників, очевидно, мало що зміниться. Просто тому, що більша частина населення навіть не помітила недоречностей Трампа. Медіаландшафт у США дуже сегментований. У телевізійному секторі є ультраправий канал Fox News, який взагалі не надав сім'ї Хан можливості висловитися і який, як видається, позиціонує себе як протилежність іншим телеканалам. Натомість у радіосекторі є дуже ліволіберальний - на противагу решті радіостанцій - мовник NPR. Газети вимирають, а цільовою аудиторією таких великих ліберальних видань, як The New York Times або The Washington Post, є лише освічена частина населення країни, з якої лише декого можна вважати прибічниками табору Трампа.
Бракує майданчика для відкритої дискусії
А користувачі Facebook, Twitter чи інших соціальних мережах так чи інакше живуть лише в самостійно обраному мікросвіті, в якому власні оцінки, страхи і сподівання не ставляться під сумнів. Критичній дискусії з власними переконаннями у такому несумісному медіасвіті більше немає місця.
На прикладі США цього виборчого року стає з гіркотою зрозуміло, в якому напрямку може розвинутись ситуація, якщо країна деградує до простого поєднання паралельних світів: зникають спільні платформи для громадських дискусій і політичних суперечок, які були б зацікавлені в пошуку рішень, а не скандалів.