Це трохи схоже на прогноз погоди - коли сяє сонце, нікого не цікавить робота метеорологів. Але щойно погода стає нестерпною, усі хочуть знати, коли вона нарешті покращиться. Щось подібне відбувається й під час пандемії COVID-19, коли половина людства зіткнулася з обмеженнями соціальних контактів, а економічна активність у багатьох випадках заморожена.
Що ж стосується економіки, то тут ще й настала доба великих чисел. Комп'ютери економістів зараз безупинно вираховують можливі прогнози, але при цьому використовують дані, які не були передбачені жодною розрахунковою моделлю. Адже такого зовнішнього шоку - так дослідники називають фактори, які неможливо передбачити, - ніхто не очікував. Навіть ті, хто весь час пророкував невідворотну кризу. Вони завжди говорили: "Катастрофа наближається!" Але для цього великого розуму не треба.
Небачені цифри
Кожен, хто хоча б більш-менш серйозно хоче підійти до вивчення ситуації, мусить визнати - те, що відбувається, є безпрецедентним. Є чимало графіків, які це унаочнюють, наприклад, ілюстрація стану справ на ринку праці в США, яку на початку квітня опублікував у Twitter політолог Ян Бреммер.
І це був лише початок, бо нині роботу втратили вже 16 мільйонів американців. Ніхто не міг цього спрогнозувати - хоча б через те, що не існує жодних історичних прикладів. Ані міжнародна фінансова і боргова криза 2008-2009 років, ані Велика депресія початку 1930-х років. Але у цьому якраз і полягає складність: адже розрахункові моделі пророків від економіки базуються на історичному досвіді.
Читайте також: Коронавірус і економіка: чи здатна Україна пережити карантин
Попри це, інститути й інституції беруться за прогнози, хоч би для розрахунку різних сценаріїв. Але це призводить до того, що Світова організація торгівлі прогнозує скорочення обсягів світової торгівлі на 13-32 відсотки. А мюнхенський інститут економічних досліджень ifo очікує від семи до 20 (!) відсотків падіння німецького ВВП за підсумками року. Зрештою, дещо більш конкретним є Міжнародний валютний фонд (МВФ), який передбачає падіння світової економіки на три відсотки, водночас чесно додаючи, що цей прогноз у підсумку може виявитися макулатурою.
Пошук альтернатив
Авжеж, цифри є важливими, бо, з одного боку, люди хочуть знати, наскільки все буде погано, а з іншого боку, уряди мають розрахувати, скільки мільярдів доведеться витратити на допомогу. Утім, як уже говорилося вище, сьогоднішні цифри стають застарілими вже наступного дня - допоки не стане зрозуміло, як швидко вдасться побороти вірус. А деякі показники зараз просто неможливо розрахувати: дані щодо інфляції отримують на підставі цін у магазинах, значна частина яких зараз зачинена. Сумнівно і те, що всі 7000 підприємств зараз надають інформацію для вирахування важливого німецького індексу ділового клімату. Можливо, у них нині є важливіші справи.
Тому аналітики та економісти мусять шукати альтернативи, які хоч і є менш точними, проте краще відображають поточний стан справ. Я з вікна свого офісу, наприклад, як і раніше, бачу навантажені контейнерами баржі, що курсують Рейном. Менше, ніж зазвичай, але все ж таки. Або можна подивитися на портал для резервування столиків у ресторанах Open Table і побачити драматичне - бо стовідсоткове - падіння бронювань.
Або порозпитувати й дізнатись, що продавці товарів класу люкс зараз знову відкривають свої бутіки в Китаї, а клієнти знову йдуть і купують. Не так багато, як за докоронавірусних часів, але все ж таки.
"Нічого не можна знати напевне"
Є чесні голоси, які визнають, що їхні прогнози не дуже надійні. Торстен Слок з офісу Deutsche Bank у Нью-Йорку зазначає, що просто не існує жодних даних, які можна було б використати як перемінні в модельних розрахунках. Навіть голова американської Федеральної резервної системи Джером Пауелл мусить визнати щодо пандемії COVID-19: "Нічого не можна знати напевне".
Це обеззброює і втішає водночас. Залишається лише втягнути голову в плечі та перечекати, поки буря мине. Тоді можна буде побачити, якої шкоди заподіяв вірус. Але, будь ласка, не питайте, наскільки масштабною буде ця шкода. Зрозуміло одне: роботи буде багато.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.