Звіт спецпрокурора Роберта Мюллера - розчарування для всіх, хто вірив, що "російська справа" стане початком кінця президентства Дональда Трампа. Мюллер шукав майже два роки. Але: він не має доказів змови Трампа і його виборчого штабу з Росією з метою маніпуляції президентських виборів 2016 року.
Навіть славнозвісна зустріч сина президента Дональда Трампа-молодшого та інших радників у "Трамп-тауері" з російською юристкою, що має контакти до Кремля, яка мала чітку мету отримати компромат на Гілларі Клінтон, для спецпрокурора, очевидно, не перетнула межу злочинного.
Трамп: "Повне і тотальне зняття підозр"
Відповідною була й реакція президента в неділю. "Повне і тотальне зняття підозр", - написав він у своєму Twitter незадовго після того, як американський міністр юстиції передав Конгресу стислу версію звіту Мюллера. Перед репортерами в Мар-а-Лаго, своїй резиденції у Флориді, президент США не приховував своєї розлюченості. Те, що країна та він особисто мусили терпіти розслідування, за його словами, ганьба. Розслідування, яке, на думку Трампа, власне, від самого початку мало на меті його розтрощити.
При цьому з поля уваги зникає те, що Дональд Трамп, за традиційними канонами політичної культури, виходить внаслідок цієї історії далеко не сухим із води. Те, що його син був принаймні готовий прийняти допомогу з російських урядових кіл (хоч цього зрештою, очевидно, й не сталося), показує його у поганому світлі, так само як і той факт, що керівник його виборчого штабу Пол Манафорт роками служив наближеним до Кремля олігархам, а багато інших помічників у передвиборній кампанії були засуджені через брехню у зв'язку з "російською справою".
Скандали притупляють чутливість громадськості
Як би не напружувалися опозиційні демократи, але в еру Трампа мірило того, що є справжнім скандалом, є нескінченно вищим за "звичайні" часи. Трампу вдалося притупити чутливість американської громадськості за допомогою нескінченної низки скандалів та скандальчиків. Тож тепер, незалежно від того що саме дізнався Мюллер у подробицях, він може виставляти кінцевий звіт прокурора власною перемогою: мовляв, подивіться, я ж завжди казав, що все це лише полювання на відьом, лише незаконна кампанія, аби змістити мене з посади.
Але хоч президент і думає, що після цього втішного для нього звіту спецпрокурора всі його проблеми вирішені, він помиляється. Адже в тому що стосується перешкоджання роботі судової системи, Мюллер не дійшов однозначного висновку. Автор звіту хоч і не доходить висновку, що президент вчинив цей злочин, але й не знімає з нього підозр. Як наслідок - демократи не гаятимуть жодної нагоди, аби отримати у розпорядження весь звіт та документи, на основі яких його було складено, та оприлюднити їх.
Чи перешкоджав Трамп роботі судової системи?
Крім того, на даний момент відбувається низка розслідувань у Конгресі, а також прокуратурою на батьківщині Трампа в Нью-Йорку, присвячених порушенням та потенційно незаконним діям Трампа в межах його діяльності як кандидата в президенти, так і глави держави. Навряд чи щось із цього призведе то того, що Трамп буде усунений з посади. Але через ці розслідування він може постати перед судом колись пізніше, вже після його президентського терміну.
Вічні розслідування, крім того, можуть завдати йому політичної шкоди. Хоч його вірні прихильники й надалі його підтримують, а решта країни втомлена і притуплена, багатьом американцям неприємно щодня бачити найвищого представника своєї країни в центрі скандалів. І якщо демократи справді висунуть на наступні вибори президента поважного та харизматичного кандидата, який зможе скласти конкуренцію Трампу, в тому числі, в передвиборній агітації, багато виборців, що не мають явного фаворита, можуть поставити собі запитання, чи справді вони хочуть ще чотири роки брати участь у "Трамп-шоу".
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.