Після тривалої ночі переговорів виснажені лідери країн ЄС усе ж досягли домовленості у питанні міграції. Йдеться насамперед про політичний крен праворуч із метою ускладнити потрапляння до ЄС. Взяли гору популісти.
Проблема має бути винесена за межі європейських кордонів, передбачено і створення центрів прийому. Такі табори у Лівії та інших північноафриканських державах мають відлякати африканських мігрантів настільки, щоби ті навіть не пробували перетнути Середземне море і дістатися Європи. Ця стратегія нагадує угоду з Туреччиною. У районі Егейського моря перспектива безвилазно застрягти на грецьких островах сприяла зменшенню кількості прохачів притулку та мігрантів, готових платити контрабандистам за подорож до ЄС на непридатних для цього човнах. Ефект стримування - ось про що тут ідеться. І це вже ми теж проходили. Новим є тільки евфемізм "регіональні платформи висадки".
ЄС прагне зміцнити партнерство передусім із Лівією, де мігранти зазнають тортур, де їх експлуатують. Берегова охорона Лівії, яка вже отримує допомогу від ЄС, у майбутньому відповідатиме і за перехоплення мігрантів у набагато ширшому радіусі Середземномор'я. Мета зрозуміла: люди, що наражаються на небезпеку, мандруючи морем, будуть повернуті туди, звідки і прибули. Іншими словами - стримування.
Багато грошей і хвалебні слова підживлюватимуть європейсько-африканську співпрацю. Вона, як сподівається вже досить змучена цієї темою канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel), почне приносити свої плоди у наступні десятиліття. А це, звісно, занадто довго, враховуючи актуальність проблеми. На жаль, гору тут узяв новий правопопулістський уряд Італії, який непримиренно відмовляється приймати порятованих у морі. Тиск приніс результати. Принаймні на папері Італія отримала те, чого хотіла: закриття центрів прийому у ЄС, звідки ті, хто таки дістався Європи, будуть вислані або переправлені до іншої країни.
"Самі винуваті"
Ця стратегія стримування на перший погляд може видатися жорсткою, але у випадку лівійсько-італійського маршруту це радше плід фантазії ЄС. Хто конкретно зводитиме і охоронятиме ці центри прийому - питання поки відкрите. Згідно із домовленостями на саміті, вони не повинні створювати додаткових стимулів потрапляння до ЄС.
Прихильники жорсткої лінії у ЄС, які піддалися тискові популістів, можуть насолоджуватися своїм тріумфом. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан тепер може справедливо відзначити, що пропонований ним підхід - спорудження загорож, стримування та депортації - зрештою були взяті за основу. "Орбанізація" міграційної політики ЄС з концептуальної точки зору страшенно проста: на саміті не було сказано ні слова про легальну або контрольовану міграцію до ЄС.
І все ж ці домовленості на саміті лише тимчасові. Ключова проблема - солідарність країн ЄС у питанні міграції - так і не була вирішена, а лише відкладена на пізніший термін. Розподіл прохачів притулку, біженців та мігрантів, які усе ж потраплять до Європи, цілком відкидають дедалі більше держав. І тут теж прогресує "орбанізація", а про якісь зміни відповідальності за прийом мігрантів ніхто не домовлявся. Тож дублінські правила і надалі залишаються чинними.
Хиткі позиції Меркель
А що ж німецька канцлерка? Анґела Меркель небагато досягла задля розв'язання її суперечки із власним міністром внутрішніх справ щодо питань міграції. Якщо Німеччина завертатиме прохачів притулку ще на кордоні, як і пропонує Горст Зеегофер (Horst Seehofer), тоді Австрія висилатиме їх до Італії і триматиме кордони на замку. Досі Меркель не досягла якихось двосторонніх угод для врегулювання ціеї проблеми. Вона пристала на ізоляціоністський курс решти лідерів-учасників саміту, аби мати згодом можливість говорити про знайдення "загальноєвропейського рішення". Уперше за тривалий час вона не грала першої скрипки на саміті ЄС. Чи цим задовольниться її сестринська партія у коаліції Християнсько-соціальний союз (ХСС) - питання без відповіді.
Цей "доленосний" саміт приніс небагато практичних результатів, але показав, що проблема "навали", "натиску на кордони", про що сперечались цілу ніч, існує лише у головах популістських урядів та їх дедалі більш ксенофобських прибічників. Кількість прибулих до ЄС уже скоротилася на 95 відсотків у порівнянні з 2015 роком, вказано у документах саміту. Тепер же ідеться про те, щоби тримати подалі інші 5 відсотків.
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle в цілому.