Багато хто знайомий з ним: дядьком, який вигулькує під час кожного сімейного свята і з ранку до вечора дратує всіх, розповідаючи свої чергові дурниці. І хоча він є членом родини, проте ніхто вже його не сприймає справді всерйоз. Інша річ, що подібні дядьки не мають під своїм контролем найбільший ядерний арсенал та найпотужнішу армію у світі. Тому країни НАТО не можуть його просто ігнорувати.
Тим не менш, Дональд Трамп в очах своїх партнерів по НАТОпрактично вже перетворився на подібного дядька, що дратує. Яким чином його досі має всерйоз сприймати, наприклад, Німеччина, коли зранку він обурюється з приводу купівлі нею російського газу, вдень стверджує, що ФРН і США мають "дуже й дуже гарні відносини", згодом вночі постить у Twitter злісні коментарі, після чого на підсумковому брифінгу знову хвалить Німеччину. Це аж надто прискорений варіант батога та пряника.
Знову і знову те саме
Крім того, президент США фактично майже завжди повторює одне й те ж. Хоча він і відкриває нові грані, але у випадку з НАТО для нього усе зводиться до грошей. Інші союзники повинні нарешті належним чином фінансувати оборону, інакше… Так, справді, що буде в іншому разі? І зовсім байдуже, що усі вони ще з 2014 року, ще до початку президентства Трампа, почали відчутно збільшувати свої видатки на оборону. Трамп продовжує несамовито гатити сокирою по тому самому місцю. Керівникам урядів інших країн, зокрема Анґелі Меркель (Angela Merkel), лишається лише сигналізувати: ми це вже давно зрозуміли і робимо відповідні кроки.
Не кажучи вже про неправду, яку він розповідає про свої вигадані геройські подвиги: фінансовий внесок США до НАТО складає 90 відсотків. 90 відсотків від чого ж? Від бюджету НАТО? Але ж частка США у ньому лише трішки перевищує 20 відсотків і навіть за найбільшого бажання у ньому не віднайти жодного розділу, у якому внесок США складав би 90 відсотків. Хто на цьому тлі все ще захоче слухати цього дядька Сема? Правильно: практично ніхто. І саме це починає відбуватися зараз у НАТО.
Заїжджена платівка
Трамп перетворюється на заїжджену платівку. На тлі його завжди однакових меседжів інші партнери по НАТО вже скоро лише хитатимуть головою. За принципом: ми робимо усе, що ми можемо, і якщо цього недостатньо, то ми йдемо геть. У такому випадку це б стало кінцем для Альянсу, але Канада та європейці не будуть дозволяти Трампу нескінченно їх шантажувати. Тим самим найбільший важіль впливу президента США втратив би свою ефективність.
У себе вдома Трамп також навряд чи робить собі послугу, погрожуючи, що США можуть робити все, що їм заманеться. Оскільки навіть його віддані виборці вважають, що Німеччина та Великобританія є найближчими союзниками США. Якщо ставити під питання доцільність існування НАТО, то це може багатьох з них відштовхнути. Тому Трамп ніколи не говорить про військову сутність Альянсу - йдеться лише про ділову сторону. Він впевнений, що добре у цьому розбирається. І зойки про "несправедливий" підхід партнерів справляє враження на його виборців.
США ще сплатять рахунок
Президент США має лише одну зброю у своєму арсеналі: величезний кийок, яким він всім погрожує. Можливо, він і допоміг би розворушити партнерів по НАТО та змусити їх надати певної терміновості питанню збільшення видатків на армію. Але на майбутнє ця зброя є зовсім непридатною. Вона лише знищить те, до чого він нею (можливо) доторкнеться. І союзники по Альянсу цього не забудуть. Коли вони через кілька років, вірогідно, зможуть самі себе обороняти, вони це пригадають. Тоді США (можливо, уже без цього президента) отримають рахунок за зіпсований Трампом авторитет.
Тим американцям, які бездумно радіють шляху знищення, яким йде президент їхньої країни, слід знати: те, що затіяв Трамп на саміті НАТО у Брюсселі, не має нічого спільного з інтересами США. Слід сподіватись, що більшість громадян США помітять, що тепер вже ніхто не віритиме та не довірятиме їхньому президенту. І у найближчому майбутньому ніхто його більше не слухатиме. Так само, як і дядька на сімейному святі, який всіх дратує.
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle в цілому.