Коментар

Барак Обама зазвичай не говорить необдуманих речей. Тож можна виходити з того, що він зважив слова, виголошені на прес-конференції в Гаазі. Висловлювання американського президента вказують на зміну стратегії: досі уряд Обами ставився до Росії як до більш-менш рівноправного гравця на світовій арені, попри те, що Москва уже тривалий час цьому рівню не відповідає.

Нині ж усе змінилося. Обама вважає невдалою стратегію залучення Росії до нового світового порядку, котрий виник після закінчення "холодної війни". Цю стратегію просував у тому числі уряд ФРН. І Обама може зарахувати на свою користь те, що зі свого боку зробив для цього все можливе. Однак через його пропозицію щодо оновлення відносин із Росією, зроблену 2009 року, Обаму піддали жорсткій критиці не лише республіканці. Путін також залишив його ні з чим.

На погляд Обами, анексія Криму буде лише краплею, котра переповнила чашу. Наслідок: віднині Вашингтон ставитиметься до Росії так, як це відповідає її справжній вазі на світовій арені - як до регіональної держави, однак не як до глобального конкурента Сполучених Штатів. Аналіз Обами виявився точним: яким би мірилом не вимірювати статус світової держави, результат один: Росія не грає в одній лізі із США.

Росія не є конкурентом США

Російський ВВП за 2012 рік відповідає американському за 1981 рік. В останньому рейтингу глобальної конкурентоздатності Росія обіймає 64 місце - перед Шрі-Ланкою, тоді як США стоять на п’ятій позиції. У рейтингу рівня корупції від Transparency International РФ на 127 місці, тоді як США - на 19-му. Та й з огляду на кількість заявок на патенти Сполучені Штати далеко попереду. З Америки надходить у десять разів більше заявок на отримання патентів, аніж з Росії.

У тому числі у військовому сенсі Москва - щоправда це стосується і будь-якої іншої країни світу - перебуває не в тій самій ваговій категорії, що Вашингтон. Видатки на армію у США більші, ніж у десяти наступних країн разом узятих, а глобальна зона дії та можливості американських збройних сил не мають аналогів у світі.

Однак навіть якщо звернути увагу на соціальні та суспільні аспекти - які не є сильною стороною США - ситуація у Росії суттєво гірша. Смертність серед немовлят - вища, очікувана тривалість життя - набагато нижча, ніж у США. За останні роки Москві навіть вдалося перегнати Вашингтон за нерівністю доходів - при тому, що у США цей показник найгірший серед промислово розвинених країн.

Обама правий

Ці показники в поєднанні з демографічною проблемою Росії і драматичним скороченням сфери інтересів країни з часів падіння Берлінського муру чітко доводять: Обама правий. Навіть якщо росіянам не дуже подобається це чути - Обама навіть проявив стриманість. Справді образливо було би, якби він назвав Росію потугою, зірка котрої заходить.

Назвавши загрозливі жести та дій Росії по відношенню до її сусідів як прояв не сили, а слабкості, президент США потрапив у десятку. Факт того, що Володимир Путін вважав, що мусить під загрозою насильства поглинути маленький Крим зі своєю військовою базою, був радше проявом розгубленості, аніж ознакою глобальної сили.

Сигнал Москві

Боротьба за світове панування сьогодні ведеться на військовими, а економічними засобами. Якщо світова потуга хоче довести свою силу, надсилати війська - це останній крок, адже вона має в своєму арсеналі багато іншої зброї. Це стосується США, але не Росії. Аби примусити Путіна замислитись, Вашингтон мусив подбати про те, аби платіжні системи Mastercard та Visa заблокували кредитні картки певного популярного серед російської еліти московського банку.

Сигнал був однозначний: одним лише кліком Вашингтон може натиснути там, де Кремлеві справді болить - на їхніх гаманцях. Майбутнє покаже, чи усвідомить це президент Путін цього разу. Не лише у своїх власних інтересах, а й в інтересах свого народу та своїх сусідів. Ще один шанс він навряд чи отримає.