Коментар: Референдум у Греції - знущання над демократією
Після п’яти місяців безрезультатних перемовин з міжнародними кредиторами грецький уряд хоче вдатися до маневру. Опинившись у пастці між міжнародними кредиторами, які наполягають на втіленні збалансованих реформ, та радикальними силами у своїй коаліції лівих сил СИРІЗА, що закликають у крайньому разі розірвати з кредиторами, прем’єр-міністр Алексіс Ципрас звертається до "суверенного народу".
Наступної неділі, 5 липня, громадяни Греції самі вирішуватимуть на референдумі, чи варто пристати на пропозиції щодо реформ з боку Європейського центробанку (ЄЦБ), Єврокомісії та Міжнародного валютного фонду (МВФ) та реалізовувати їх. Водночас кілька міністрів коаліційного уряду Греції публічно закликали виборців сказати рішуче "ні" подальшим заходам політики заощаджень.
Подвійне завдання
Те, що на перший погляд видається схилянням перед засадами демократії, насправді є справжнім глумом над нею. На передчасних парламентських виборах наприкінці січня більшість греків віддали свої голоси за популістську коаліцію СИРІЗА в надії на пом'якшення жорсткої політики заощаджень, що мала місце останні п'ять років. Водночас усі опитування громадської думки були і є одностайними: близько 70 відсотків греків - це удвічі більше, ніж виборців СИРІЗА, - хочуть, щоб Греція залишилася в Єврозоні.
Новому грецькому урядові слід було взяти на себе відповідальність та узгодити цей подвійний мандат виборців, пояснивши громадянам, що слід здійснити у даний конкретний момент, а що можна реалізувати в майбутньому.
Давид проти Голіафа
Натомість команда Ципраса відлякувала партнерів та кредиторів, випробовувала терпіння решти країн Єврогрупи своїм безпрецедентним дилетантизмом, а всередині країни у той же час видавала виснажливу гру на переговорах з міжнародними організаціями за боротьбу слабкого Давида проти безжального Голіафа.
Насправді ж грецький уряд несе більшу частину відповідальності за переговори, які зайшли у глухий кут. Своєю неврівноваженою тактикою та ідеологічними гаслами минулого століття, від яких відгонить нафталіном, він без угаву намагається пошити в дурні своїх партнерів. Вичікувальна тактика, на жаль, притаманна не лише грецькому футболові, а й політиці Афін.
Останні п'ять місяців продемонстрували, що СИРІЗА є чим завгодно, тільки не лівою політичною силою. Під час переговорів з міжнародними кредиторами представники цієї партії увесь час відмовлялися погодитись на значне скорочення колосальних військових видатків, не кажучи вже про те, щоб самим ініціювати такий крок. СИРІЗА виказала цілою низкою заходів та дій, що хоче й надалі утримувати велетенських держсектор, замість того, щоб його скорочувати. На додачу вона зрівняла дрібних та великих боржників держбюджету і тим самим надала однакові пільги мільйонерам, яким і так живеться нівроку, та дрібним підприємцям.
Безпорадність у Греції
Тепер, коли допомоги чекати нізвідки і Греція за крок від банкрутства, СИРІЗА намагається за допомогою референдуму ще раз відкласти ухвалення необхідних рішень. А що ж буде з виснаженим кризою грецьких народом? У ніч на 27 червня та зранку цього дня Грецію охопила безпорадність.
Водночас протягом останніх двох тижнів на демонстрації виходило значно більше прихильників євро, а організовані партією Ципраса маніфестації проти ненависних кредиторів викликали радше кволу цікавість. На Грецію чекають буремні часи.