Зловісним чином США, схоже, стають передвісником. Доказом того, як швидко демократичні суспільства можуть вибиватися з колії в світі, де відцентрові сили глобалізації роздирають відомі політичні устрої. У світі, де люди шукають порятунок у націоналізмі, а цифровий світ не дає їм можливості заспокоїтись і прийти до тями. Причинно-наслідкові зв'язки вже не аналізуються так, як це було б необхідно. Замість того швидко знаходять винних і називають цапів-відбувайлів. Світ ділять на "хороше й погане", на "ми і вони".
Світ багатих має ділитися
Через те, що реальність стала такою складною, через те, що вже немає простих відповідей і чесний аналіз завжди дійде висновку, що світ багатих мав би ділитися своїм багатством, бо світ бідних більше не бажає мирно споглядати і стається те, що стається.
Тому в країні мігрантів США зростає агресія між різними культурами, релігіями, людьми з різними кольорами шкіри. Тому щодня просто на вулицях розстрілюють людей, убивають школярів і поліцейських. Звісно ж, ліберальні закони про володіння зброєютеж є однією з причин нинішньої ситуації. І це правда, що расизм, який багато хто вважав подоланим, досі відіграє жахливо велику роль.
І все-таки проблема має ще один вимір. Звичному ладу цієї країни загрожує розвал. Люди більше не готові приймати наслідки нового світоустрою. І через те, що політики не знаходять переконливих слів, щоб спільно з інституціями, профспілками, державними службовцями та поліцейськими, урешті-решт, разом із громадянським суспільством пропонувати шляхи вирішення проблем.
Сцена для інсценізації
Ті, хто подорожують у США 2016 року, бачать країну, яка тікає від реальності. І до цього пасує той факт, що наступним президентом Сполучених Штатів збирається стати чоловік, який святкував великі успіхи в одному з реаліті-шоу на телебаченні.
Люди тікають у віртуальні світи. Вони інсценують самих себе на фото для Snapchat, Facebook, Instagramта інших соціальних медіа. Ті, хто подорожують цією країною, можуть спостерегти, як однорічні діти змінюють вираз обличчя і позують, як тільки бачать камеру. Туристи можуть помітити, як молодь у суботу в барах не спілкується між собою, а позує поруч для світлин, які одразу ж викладають у мережу.
Дійсність перетворюється на сцену для розігрування життя, яке часто не витримує реальності. Є дослідження, які свідчать, що для багатьох похід до ресторану, прогулянка на пляжі чи сімейна вечеря тільки тоді сприймаються як "прожиті", коли в мережі були опубліковані фото та відеокліпи. І це тягнеться аж до меморіалу перед відділком поліції в Далласі, де люди лише тоді зі схлипами падають одне одному в обійми, коли на них спрямована камера.
Дональд Трамп робить ставку на цю інсценовану реальність, для цього він використовує розкішні палаци на його полях для гольфу, золоті крани для води у хмарочосі TrumpTower, штучною засмагою на обличчі та несправжнім волоссям. Він мусить це робити, бо йому бракує змісту. Він може це робити, бо він рано навчився спокушати людей. І він такий успішний, оскільки дуже багато людей полюбляють швидше сумувати за минулим світом, а не працювати над створенням нового.