Водій білого фургона, що минулої ночі в'їхав у гурт мусульман, котрі щойно вийшли з мечеті, очевидно, задоволений своїм учинком. "Я зробив свою справу", так він вигукнув, вийшовши з машини, якщо вірити свідкам. Боягузливий напад на беззахисних мирних людей, які щойно вийшли після молитви.
Хто нападник? Расист? Радикальний християнський фундаменталіст? Занадто обурений громадянин? Зрозуміло, що він наважився на найдурніший і найшкідливіший злочин, який взагалі можна собі уявити, - напад на членів колективу - тобто на людей, які не мають інших ознак, ніж належність до якоїсь групи. У цьому разі, всі вони є мусульманами. Злочин на ґрунті ненависті, не артикульована і тому глибоко аполітична атака, нижче усіх цивілізаційних стандартів.
Вчинок на рівні "Ісламської держави"
Це означає також: такий самий вчинок, що скоювали знову і знову упродовж минулих років, місяців і тижнів бойовики терористичного угруповання "Ісламська держава". Злочини, такі ж самі за боягузтвом, підлістю та цинізмом. ІД знижує етичні та політичні стандарти у майже неможливий спосіб. Саме тому такі теракти є катастрофою не лише з етичного, а й з цивілізаційного погляду.
Адже той, хто діє як нападник у своєму маленькому фургоні, перебуває на тому ж самому рівні, що й ІД: на рівні дрібних злочинців - молодих керованих адреналіном чоловіків, які не здатні володіти собою, а також бути суспільно продуктивними. Людські резерви ІД складаються з розлючених невдах з усього світу, чиє бажання знищувати і вбивати завдяки пропагандистам ІД з їхніми простими формулами забезпечується вдаваним виправданням їхніх вчинків. Цивілізована Європа не може відповідати їм тим самим.
Що таке Європа?
Що таке Європа? Так, правильно, - континент з кривавим минулим. Але також, і в будь-якому разі, у сенсі встановлених собі норм, континент цивілізованості. Регіон у світі, котрий, за усіх своїх жахливих помилок (не забувати про Ірак у 2003-му), за які він, також і на Близькому Сході, і в недалекому минулому, має відповідати. Регіон, котрий сам себе постійно піддає процедурі перевірки і критики, з чого хоче вчитися, зокрема, і в етичному сенсі.
Європейські вимоги до себе є високими, а це означає: говорити один з одним, а не бити один одного. І, звичайно не з глибокої ненависті тероризувати один одного.
Гарна, аж занадто гарна картинка? Можливо. Але беззаперечно також і те, це і надалі визначає норму. Не просто так Європа, як показують ці роки, політично і цивілізаційно є найбажанішим регіоном, що притягує до себе людей з усього світу.
Саме тому напад у Лондоні і є таким відразливим, адже він перекреслює європейські стандарти.
І не лише це: той, хто скеровує фургон у гурт мусульман, робить себе виконавцем волі ІД, котра прагне мусульман розділити, а ще краще нацькувати один на одного. Мусульмани, які почуваються знехтуваними (на це і робиться розрахунок), навертаються до фундаменталізму, можливо, навіть до джихадизму, - таким чином спіраль насильства набирає подальших обертів.
В якості реакції на злочини на ґрунті ненависті останнього часу є адекватною єдина відповідь: європейська інтелігентність і розважливість. Решту має взяти на себе жорстка рука держави.