Дональд Трамп і цього разу дотримувався написаного тексту промови, так само як під час виголошеного торік його першого послання Конгресу та зробленого ще 2017 року першого виступу в Конгресі. Тож його нинішній виступ так і пролунав, як типове послання Конгресу, де було мало ознак спонтанних думок, що притаманні виступам Трампа.
Але з минулого року склад Конгресу змінився. На останніх проміжних виборах до Конгресу більшість у Палаті представників отримали демократи, а Республіканська партія переважає лише в Сенаті. Щодо самого Трампа, то він опанував себе, нікого не ображав, не погрожував жодній країні вторгненням та навіть не оголосив надзвичайний стан через загрозу національній безпеці. Раніше завдяки такому кроку він планував домогтися спорудження стіни на кордоні з Мексикою в обхід Конгресу. Крім того, Трамп відмовився від своїх гасел "Америка передусім" та "Зробімо Америку знову великою!".
Кінець "застою"
Натомість промова Трампа складалася переважно з закликів до партій подолати міжпартійні чвари в ім'я національної єдності. Звісно, що Трамп не був би Трампом, якби не приперчив примирливі слова та заклики нагнітанням страху перед мігрантами без документів, згадуванням Ірану та повторною вимогою до жадібних країн-партнерів по НАТО збільшити свої видатки на оборону й безпеку.
Трамп закликав членів Палати представників та сенаторів подолати "політичний застій", "прокласти мости" через давні прірви, "вилікувати старі рани" та пройнятися "духом компромісу й співпраці". На його думку, лише разом Америка зможе припинити подальший розкол, котрий розриває країну. Лише разом можна вирішити проблеми, що дошкуляють мільйонам американців, приміром, брак доступної системи охорони здоров'я або робочих місць, котрі могли б гарантувати гідне життя, наголосив Трамп.
І в принципі, тут немає чим йому заперечити. Він має рацію, коли каже, що лише завдяки співпраці та компромісам можна подолати політичний розкол країни. Він так само слушно зауважив, що для подолання таких проблем як занедбана інфраструктура, дорога та доступна далеко не кожному система охорони здоров'я міграційні питання та багато інших аспектів потрібна двостороння співпраця.
Великий спільний знаменник
На жаль, досі сам Трамп не здобув репутації великого "будівника мостів" - навпаки. Він останній, хто зацікавлений у чесному компромісі. Якщо світ щось і взнав про Трампа впродовж першої половини його правління, то саме те, що такому "переговорнику" як Дональд Трамп просто огидні концепції, що містять баланс інтересів та двосторонні компроміси. Насправді, він сам же спричинив ще більший розкол у країні, ніж його прямі попередники.
Напередодні промови Трампа американське видання New York Times повідомляло, що Трамп запросив разом пообідати кількох телеведучих. Під час обіду Трамп люто розкритикував таких чільних представників Демократичної партії як Чак Шумер, Джо Байден та Елізабер Воррен. Такі витівки навряд чи вписуються в ту єдність, про яку так натхненно розповідає Трамп.
Одним з разючих прикладів неготовності Трампа йти на компроміси стали події кількатижневої давності. Тоді Трамп, щоб змусити демократів погодитися на спорудження його "великої, прекрасної стіни" на кордоні з Мексикою, спричинив найдовше в американській історії тимчасове часткове припинення роботи федеральних органів - так званий "шатдаун". І він без вагань пішов на це попри негативні наслідки для мільйонів американців.
Раніше Трамп завжди намагався домогтися виконання своєї волі за будь-яку ціну. Цим він уславився як під час бізнесу з нерухомістю, так і під час свого президентства. Для нього важить лише прибуток, чого б це не коштувало.
До нового твіту
Тож тут теплі слова з послання Трампа Конгресу цілком недоречні. Автори його промови написали влучні та змістовні пасажі, приміром, коли вони задумали помістити в неї панегірик, що рекордна кількість жінок у нещодавно обраному Конгресі - теж заслуга Трампа. Сама промова, котра пролунала справді як гідна президента, могла б приспати та навести на думку, що в його правлінні наступає переломний момент.
Зрештою, надія вмирає останньою. Але не варто так переоцінювати одну окрему промову. Після всього того, що ми тепер знаємо про Трампа, здається, що в посланні до нації лише зрідка проглядав справжній Трамп. Однак справжній Трамп проглядається в соціальній мережі Twitter та в його щоденній діяльності. Тож саме через це його заклик до двосторонніх компромісів протримається лише до наступного допису в Twitter.