Події ночі на суботу, 17 грудня, у Варшаві є віхою. До цього з 1989 року поліція в Польщі жодного разу не застосовувала насильства, аби розчистити шлях для правлячої верхівки. Повз протестуючий народ. Урядові має бути соромно за це. Замість того, щоб потурбуватися про деескалацію, він лише продовжує сприяти розколу та дестабілізації Польщі.
Аби краще зрозуміти ситуацію, варто ще раз поглянути на події цієї суперечливої ночі: тисячі зібралися ввечері перед будівлею Сейму у польській столиці після того, як стало відомо, що уряд обмежує роботу представників ЗМІ у парламенті. З блискавичною швидкістю люди вийшли на вулицю, і не лише у Варшаві. Багато хто спостерігав за подіями, які відбувалися в будівлі Сейму, через соціальні медіа і був приголомшений побаченими картинами, якими до цього Польща не славилася.
Старі спогади прокидаються
Представникові опозиції в парламенті вимкнули мікрофон. Позбавити голосу, змусити мовчати - це був фатальний символічний акт. У відповідь опозиція заблокувала пленарний зал. Деякі депутати наживо транслювали сум'яття у залі через соцмережу Facebook. Після цього протестувальники на вулиці безуспішно спробували прорватися до будівлі Сейму, й розлючений натовп зрештою заблокував усі виїзди.
Попри те, що ситуація через кожну чверть години ставала дедалі напруженішою, правляча партія не припинила голосувати за законопроекти, а натомість наспіх перенесла їхній розгляд з пленарного залу в інше приміщення. Опозицію, за різними даними, від участі в голосуванні відсторонили. У підсумку прибічники уряду не могли залишити будівлю, адже на вулиці бушували маси. Лише близько третьої години ночі масштабна операція поліції допомогла розчистити шлях для двох - прем'єрки Шидло та її "великого наставника" Качинського, який хоч і не обіймає жодної посади, та якого, втім, як голову партії "Право і справедливість" слухається уряд. Обидва залишають територію парламенту в автомобілі.
Звісно, це неабияка ганьба для уряду, коли власний народ розлючений так, що допомогти може лише поліція. Та набагато ганебнішим є застосування насильства стражами порядку. Це остаточно руйнує імідж уряду. Картини лежачих на землі чоловіків і жінок, які, попри гучні крики, міцно утримуються поліцейськими, небезпечно чітко нагадують старі часи, коли поліція ще називалася "Milicja".
Загроза ескалації
Це доказ нездатності цього уряду! І недобрий знак для Польщі. Хаос, схоже, вже давно досягнув того рівня, коли вже, судячи зі всього, неважливо, хто правий, а хто ні, про який закон ідеться та хто кого і чим провокує. Люди перестають спокійно аргументувати та просто пристають до однієї зі сторін політичного протистояння. Розкол поглиблюється, позиції стають дедалі непохитнішими. Час подивитися на все це збоку. Тоді стає зрозуміло, що дедалі більше поляків настільки обурені, що вони посеред холодної зимової ночі виходять на вулиці, аби мітингувати на підтримку того, що їх в минулому не раз об'єднувало: відчуття свободи.
Коли цей польський локомотив починає рух, його вже не спинити. Наступного дня на вулиці знову виходить багато людей. Держава нагадала про себе за допомогою великої кількості поліцейських у центрі Варшави. Увечері прем'єрка показала себе у телезверненні радше незворушною. Але високий рейтинг - іще не все, потрібно діяти демократично. Передусім уряд має лишатися вірним конституції, а не нещадному партійному лідеру на кшталт Качинського, який більше руйнує, ніж посилює почуття єдності народу. В іншому разі він довго не затримається при владі. Не в цій країні.