Коментар: Зменшити енергозалежність Європи

Європейці бояться, що мерзнутимуть. Можливо, не цього літа, але ж наступна зима обов'язково настане. І якщо тоді не надходитиме газ із сибірських родовищ, на кухні буде холодно. Європа зробила себе залежною від російських енергопостачань. Це стосується і природного газу, і нафти. Залежно від джерела ця частка становить близько третини усього імпорту обох енергоносіїв до ЄС.

Дебати про енергетичну залежність від Росії не нові. Їх вели й минулими роками, коли українці та росіяни сварилися щодо постачань газу і до Заходу раптово не доходило "блакитне паливо". Так було 2006 року і потім знову, трьома роками пізніше. Відтоді ЄС намагається зменшити залежність.

Але, по-перше, це не так просто, оскільки бракує альтернативи. Наприклад, у Німеччині немає жодного порту, де можна було би розвантажувати зріджений газ від інших постачальників. По-друге, зміна енергетичного курсу в Німеччині та всій Європі просувається не так стрімко, щоб можна було невдовзі зовсім відмовитися від газу та нафти з Росії. Але це б точно був найкращий шлях показати Кремлю, що можна обійтися і без нього.

Перекрити кран не так просто?

Російське домінування на ринку було темою обговорення у Брюсселі ще задовго до кримської кризи. Адже там триває справа проти російського енергетичного гіганта "Газпрому". З'ясовується, чи постачанням газу між країнами Євросоюзу чинилися перешкоди і чи прив'язка ціни на газ до ціни на нафту є правомірною. Загроза штрафу - 15 мільярдів доларів.

Звісно, росіяни теж будуть обережними у справі закручування нафтового чи газового крану. Зрештою, постачання до Європи становлять близько 70 відсотків експорту, тому тут Путін і компанія не мають гарячкувати. А якщо звернути погляди у напрямку Китаю, то тут усе не відбуватиметься дуже швидко, адже трубопроводи йдуть насамперед у напрямку Заходу.

Чим можна "влучити" по Росії?

Справді "влучити" по Росії можна було б не за допомогою газового ембарго. Це, за даними знавця Росії Роланда Ґеца, становить лише вісім відсотків російських надходжень від експорту товарів. Інакше виглядає ситуація з нафтою. Експорт нафти, якщо вимірювати у вартості, складає майже половину усього російського експорту. Видобуток нафти дає значно більше податкових надходжень до російської державної скарбниці, аніж видобуток газу.

Те, що зараз потрібно, це згуртованість Європи на енергетичному ринку. Потрібно виступати єдиним покупцем для Москви. Це правильна ідея польського прем'єра Дональда Туска, навіть якщо реалізувати її буде щонайменше так само складно, як і банківський союз. Утім, і це зрештою вдалося.

І потрібно дати зрозуміти: ми працюємо над тим, щоб ще швидше стати незалежнішими від традиційних енергоносіїв. Часи, коли газ чи нафта могли використовуватися як зброя, мають поволі відійти в минуле.