Контроль за якістю харчів

Вулична ятка з дешевою їжею чи дорогий рибний ресторан, суші-бар чи магазинний прилавок - усі без винятку заклади харчування, як і виробники їжі, повинні дотримуватися високих стандартів, стежити за гігієною та якістю продуктів. Але зовні не завжди видно, що відбувається на кухні вашого улюбленого кафе чи на складах супермаркету, в який ви прямуєте після роботи. Контролювати дотримання гігієнічних норм із лупою в руках - робота інспекторів із контролю якості продукції.

Результати їхніх перевірок свідчать, що і в Німеччині харчова гігієна не ідеальна. Торік інспектори зафіксували недоліки в роботі чверті оглянутих закладів. Але насправді сумна статистика може бути ще більшою, бо загалом у Німеччині було оглянуто тільки 40 відсотків підприємств зі сфери громадського харчування. Одна з причин цього - місцевим контрольним відомствам бракує грошей на збільшення штату, каже Мартин Мюллер, президент Федерального об´єднання інспекторів із контролю якості продукції (BVLK).

Закони мають бути суворішими

Товариства у справах захисту прав споживачів називають державний контроль недостатнім. Самі по собі ці перевірки нічого не змінюють, адже як у 2012-му, так і в попередні роки невтішна статистика була однаковою, каже експертка з якості продукції Федерального об´єднання товариств у справах захисту прав споживачів Ютта Якше. На її думку, контролюючі відомства просто переобтяжені.

У часи глобалізації інспектори не можуть контролювати всі шляхи надходження продукції, пояснює Якше: "Для цього потрібен "погляд із висоти пташиного польоту" і спільний для всієї Німеччини підхід". На її думку, повноваження і правила роботи цих відомств мають бути переписані заново й більше відповідати дійсності - зокрема, тому, що потоки товарів міжнародні, а можливості збуту - практично безмежні завдяки інтернету. В першу чергу про нові чіткі правила має подбати держава, а також Євросоюз, вважає експертка.

У Європейському Союзі над цим думають. Один із намірів політиків - по-новому розподіляти кошти на державний контроль. Президент Федерального об´єднання інспекторів із контролю якості продукції Мартин Мюллер вважає це хорошою ідеєю, але тільки за однієї умови: "Щоб повторний контроль гігієнічних грішників з усією силою вдарив по несумлінних власниках підприємств, щоб вони мусили за це платити". На думку Мюллера, штрафи дозволять розширити штат державних інспекторів. А це, у свою чергу, збільшить шанси на викриття халатних виробників і бізнесменів.

Ютта Якше теж вважає, що закони мають стати суворішими, і водночас наголошує, що їх треба виконувати. Експертка порівнює це з вихованням дітей: поведінка деяких виробників і власників зміниться тільки тоді, коли погрози буде втілено в життя. "Найкращі закони не працюють, якщо їх не виконувати жорстко", - коментує вона.

Поради замість штрафів

Натомість Руді Млинек, який працює в єдиному в Німеччині Центрі гігієни в місті Мюнстер, робить ставку на розсудливість підприємців. Центр, створений при Ремісничій палаті, консультує колективи скотобоєнь, їдалень та всіх можливих закладів зі сфери харчування з питань гігієни. Його працівники також здійснюють "контроль якості" на підприємствах-клієнтах і дають рекомендації для покращення роботи.

Послугами Центру гігієни щороку користуються від 40 до 50 підприємств. Тенденція зростає. Одна консультація фахівців коштує близько 200 євро, ці гроші сплачують самі клієнти. Більшість вважають це доброю інвестицією, каже Руді Млинек: "Перевірки якості заспокоюють". Та й державні контрольні комісії схвалюють, коли підприємства добровільно проводять внутрішні перевірки.

Проблему вирішують смайликами

У боротьбі з небезпечною халатністю в харчовій сфері потрібні не лише контролери. Адже споживачі самі обирають, де купувати харчі, каже Мартін Мюллер. Виробникам бажано довіряти. Хоча, звісно, для цього люди мають знати, в яких кафе, ресторанах і супермаркетах гігієна блискуча, а де краще утриматися від покупок.

У Канаді та Данії вже працюють «системи прозорості», які дозволяють це зрозуміти. Там клієнтів сповіщають за допомогою піктограм і контрольних вогнів. Зелене світло або наклейка на дверях кафе з личком, що всміхається, означає: "Тут усе гаразд!" Червоне світло чи заплакане личко сигналізує, що з гігієною не все добре.

Контрольні вогні та смайлики в Федеральному об´єднанні товариств у справах захисту прав споживачів називають хорошою ідеєю. Але "саме по собі це не вирішує проблеми", - додає Ютта Якше. Дедалі більше споживачів хочуть знати, як виробляються харчі, які вони купують. "Для цього нам потрібні ще надійніші маркування та інформація від виробників", - резюмує експертка.