Корупція в Хорватії: коли чиновник запитує «Що будемо робити?»

Хорватія – країна автомобілістів. На мільйон жителів тут припадає 280 кілометрів автобанів. Це вдвічі більше, ніж у середньому в Європейському союзі. На розбудову автошляхів хорвати за останні 15 років витратили три мільярди євро. Журналіст із Загреба Зорислав Антун Петрович вважає, що це забагато. Він роками займається корупцією і тепер очолює хорватське відділення міжнародної організації Transparanecy International.

"2003 року кілометр автобану коштував у середньому чотири мільйони євро. Сьогодні він коштує 17 мільйонів євро. Ці дані оприлюднив колишній міністр з питань розвитку Радомир Чачич. Наприклад, автобан Загреб-Шишак. Він довжиною 40 кілометрів і веде через рівнину. Все одно будівництво обійшлося в стільки ж, скільки чверть траси Загреб-Спліт довжиною 350 кілометрів, що веде через Далматинські гори, і де багато мостів і тунелів",- каже Петрович.

Той факт, що коротший і простіший відрізок автобану такий відносно дорогий, дає підстави говорити про зловживання. Чи державна компанія «Хорватські автобани» навмисно витратила забагато грошей, щоб дехто зміг збагатитися на вигідному контракті? Доказів цього немає. Окрім хорватської юстиції, докази тепер збирає ОЛАФ – так називається установа Європейського союзу, що бореться з корупцією.

Тендер під конкретну фірму?

ЄС вклав мільйони в розбудову мережі хорватських доріг. Наприклад, у трасу від столиці Загреба до мальовничого міста Рієка на узбережжі Адріатичного моря, будівництво якої обійшлося в 300 мільйонів євро. Зараз перевіряється, чи не були завищені ціни в євро чи національній хорватській валюті – куна. Виграла від контракту автодорожня будівельна фірма Skladgradnja, каже журналіст Дарко Паїч з Рієки, який працює в газеті Novi list. «Ця фірма дістала можливість добре заробляти на автобані Загреб-Рієка. Вона отримала левову частку інвестицій, хоча не брала участі в жодному тендері. Вона постійно виступала в ролі субпідрядника. Наприклад, їй доручили будівництво тунелю, хоча в неї немає жодного досвіду будівництва таких об’єктів».

Можливо, це сталося не в останню чергу через те, що фірма Skladgradnja належить двом братам колишнього міністра закордонних справ Хорватії Міомира Жужула. Брати Невен та Жозо Жужул віднедавна сидять у камері попереднього ув’язнення. Чи це знак того, що правова держава в Хорватії успішно веде наступ на кумівство? Дарко Паїч, який ретельно досліджував цю справу, сумнівається: «Тут усе було зроблено дуже акуратно. Умови тендеру від самого початку були виписані так, щоб замовлення отримала певна фірма. І все ж таки я переконаний, що в антикорупційного відомства ще багато роботи»,- каже журналіст.

Органам хорватської юстиції довелося б працювати в три зміни, щоб перевірити всі повідомлення в пресі за останні кілька місяців. Це стосується не лише будівництва доріг, а й кораблів, поставок для хорватської армії, фармацевтичної галузі чи державного нафтового концерну. Здається, немає жодної галузі економіки чи суспільного життя в Хорватії, де в останні роки не розквітла б буйним цвітом корупція.

Корупція: від вищого керівництва до регіонів

Кумівство, партійна приналежність чи сімейні зв’язки – з цього складається корупційна мережа в хорватській політиці та економіці, каже Зорислав Антун Петрович. Керівник хорватського відділення Transparanecy International пророкує – якщо Брюссель і надалі тиснутиме на Загреб, Хорватія за 10 років зможе викорінити корупцію.

Національно-консервативний уряд, який уже майже 20 років перебуває при владі, останнім часом, здається, почав більш серйозно ставитися до вимог Європейського союзу. Боротьба з корупцією – головна тема президентських виборів у Хорватії, другий тур яких відбудеться 10 січня. У першому турі виборці не підтримали кандидата від правлячої коаліції, яка стала об’єктом скандалів. Найбільше голосів у першому турі набрав опозиційний кандидат соціал-демократів - професор Іво Йосипович, який не був помічений у корупційних справах.

Упродовж минулого року були змушені піти у відставку хорватські міністри економіки, внутрішніх справ та оборони. Головна причина – звинувачення у зловживанні службовим становищем. Хоча юридичних наслідків це поки що не мало для жодного з них. Натомість "австрійська справа" може кинути тінь на недавнього прем’єр-міністра Хорватії Іво Санадера. Півроку тому він склав повноваження, не пояснивши причини. Тепер органи юстиції Австрії перевіряють підозру, що Санадер нібито отримував нелегальні суми за купівлю банків та видачу кредитів. Наступниця Санадера в кріслі прем’єра Ядранка Косор в її намаганнях викорінити корупцію користується підтримкою суспільства.

Однак, як попереджає Зорислав Антун Петрович, корупція – це не проблема лише вищих щаблів влади. Все починається на місцевому рівні. Яскравий приклад – морське місто Шибеник. «Там один чоловік подав заяву на розбудову території його фірми. Понад тисячу днів він не отримав жодної відповіді. Я не вірю, що відповідній міській структурі справді знадобилося стільки часу, щоб відреагувати. Тут швидше йшлося про вирішальне питання – що будемо робити?»

Це питання чиновники на Балканах, як правило, ставлять тоді, коли натякають на хабар. Чоловік із Шибеника передумав. Він хотів відкрити автосалон.

Автор: Філіп Славкович / Роман Гончаренко

Редактор: Захар Бутирський