Солідарність грецьких театрів

70-літній Нікос Флессас, драматург та актор афінського театрального колективу "Blitz" Theatre Group, майже усе своє життя прожив у Греції. Нині вирує "криза". Що робити? Здатися? Виїхати, як багато інших? Ні, зараз точно ні, це позиція Нікоса Флессаса та інших засновників театрального колективу "Blitz": Христоса Пассаліса, Аггелікі Папула та Гіоргоса Валле. З 2004 року вони працюють разом, із такими перевіреними професіоналами театру як Нікос. Він у колективі - від самого його заснування. Вісім років тому ця театральний трупа, у якій кожен на рівних правах може бути режисером, стала маленькою революцією.

Криза згуртовує людей, в тому числі у галузі культури. Це нова солідарність, яка у грецькій ментальності мало усталена, вважає Христос Пассаліс із "Blitz". Його покоління, людей 30-40-річного віку, дуже довго не сприймали серйозно. У театральних інституціях панувала своєрідна "геронтократія" - "влада старійшин". Режисера не могли уявити без довгої білої бороди, говорить Христос. Однак усе змінилося, особливо тепер, коли молоді люди можуть отримати визнання, а виробничі умови загострилися не тільки в театрі.

Дорогий театральний продукт – неможливий

Театральна група "Blitz" востаннє отримувала державне фінансування ще у 2009 році, з того часу актори працюють без дотацій. Репетиції нової вистави "Дон Кіхот" проходять у колишньому офісі, їм надає його один з друзів безкоштовно. "Дон Кіхот" є моновиставою. Це подорож у внутрішній світ людини, так зване "дорожнє кіно", яке вони охоче зіграли б у торговому центрі. Незвичні локації виступів для акторів не є дивиною. Вони шукають шляхи, завдяки яким можуть зблизитися з публікою. Ними можуть стати приватні квартири, музеї чи вулиця, часто на межі між театром і реальністю.

Свою найновішу виставу "Галактика" вони демонстрували у афінському музеї Бенакі. Це сценічна імпровізація про відомих та невідомих померлих, а також про речі, яких більше немає. Кожен актор вирішує, про кого він хоче розповідати – про Дженіс Джоплін, Софокла, атомну бомбу чи про лампочку зажарювання, заборонену Єврокомісією. Цілий космос колективних культурних спогадів і водночас, що найважливіше, "дешево й сердито" з точки зору декорацій. 6 акторів та кілька аркушів паперу – більше їм не потрібно.

Сьогодні вони працюють над розробкою німецької версії "Галактики". Із берлінським режисером Томасом Остермаєром греки познайомилися випадково, під час демонстрацій в Афінах минулого року.

Грецька культура в ізоляції

Криза, а особливо грецько-німецькі відносини, дуже щедро обдарували увагою театральну групу "Blitz". Нещодавно колектив презентував совї роботи у рамках "Фестивалю кризи". Близько трьох сотень людей прийшло, аби дізнатися про ситуацію у театральній сфері Греції. Парадоксально, але представниками своєї країни учасники колективу "Blitz" себе не відчувають.

Будь-який вид посилених національних почуттів їм чужий. Водночас вони розуміють: криза значно більше сприяє гастролям у Європі. Довгий час Греція перебувала у певній ізоляції відносно актуальних течій культурної сцени у інших країнах, скаржиться Христос. Поїхати в Європу означало - за межі Греції. Так досі часто кажуть молоді люди, коли збираються у Францію або Німеччину.

"Порше, білявки та героїн"

Звичайно, учасники колективу "Blitz" бажають такого ж сприяння культурі, яке є у інших державах ЄС, не тільки у Німеччині. Однак вони на це не розраховують. Темами їхніх вистав політичні відносини і корупція стали ще задовго до того, як критика такого "стилю життя" увійшла в моду в Греції, розповідають Христос і Гіоргос. Зараз усі злословлять про політиків і вдають, ніби до цього ніхто нічого про них не знав. Ця народна злість з приводу стилю життя грецьких політиків у 90-х - "Порше, білявки та героїн» - зрозуміла. Однак підлаштовуватися під загальний канон протестів вони не хочуть, для них це занадто дешево. Вони тільки хочуть покращити умови театрального виробництва.

Такі бажання висловлюють не лише вони. Минулого року утворився новий театральний рух: група "Kinisi Mavili" у листопаді зайняла приміщення порожнього театру "Емброс". Причиною стало те, що у Афінах немає інших місць для театрів, що не працюють на державну казну. Колективу необхідно було винаймати приміщення приватно. Це призвело до фінансових труднощів, які стояли на заваді формуванню нової естетики.

"Добровільно ми не підемо"

Театральним активістам "Mavili" із початком роботи у театрі "Емброс" вдалося заповнити нішу альтернативного театрального мистецтва. 12-денний театральний фестиваль наприкінці 2011 року викликав нечуваний резонанс. Виступи театральних труп, перформенси, танці, дискусії – і на усе це безкоштовний вхід. Бажаючі могли зробити добровільний фінансовий внесок. Колектив "Blitz" показав тут свого "Дон Кіхота".

Сьогодні вони є частиною мережі "Mavili", яка займається не лише практичною взаємодопомогою, але й основоположними питаннями. Як сьогодні має виглядати театр, яких нових тем і форм він потребує? Чи буде "Емброс" розвиватися і надалі – невідомо. Він перебуває у державній власності, і, як багато інших будівель, має бути проданий, щоб зменшити борги держави. "Міністерство культури знає, що нам дуже необхідне таке місце, і добровільно ми звідси не підемо",- говорить Анетіс, режисер і один із активістів "Mavili".

Сцена змінюється

Криза спричинилася до численних змін на культурній сцені Афін. Нові-старі цінності, такі як солідарність, спільна робота і ґрунтовна культурна критика, цінують значно більше. А цінності, які в основу своєї діяльності поклав колектив "Blitz", все більше поширюються у суспільстві.

Автори: Андреа Казіске/Христина Бондарєва
Редактор: Захар Бутирський