Культура замість вугілля – структурні зміни в Рурському басейні

Паскаль Ледун з Дортмундського відомства економічної підтримки стоїть перед парканом, за яким розгорнулося будівництво: на території площею в 30 футбольних майданчиків екскаватори риють величезний котлован, вантажівки вивозять землю. Ще не так давно на цьому місці стояли сталеливарні цехи заводу «Фенікс».

«Цю територію, де тепер буде озеро Фенікс, ми розробляємо паралельно з іншою подібною територією в трьох кілометрах звідси, - розповідає Ледун. - Там також були цехи «Фенікса», але тепер там постане технологічний парк, а тут – зона відпочинку з озером і житловий масив».

Недоліки економічної гомогенності

Отже, відмінний приклад для структурних змін у регіоні. А може – ні? Герде - район Дортмунда, де ведеться будівництво, - належить до найбільш проблематичних у місті в соціальному сенсі. Паскаль Ледун сподівається, що таким чином тут вдасться підвищити якість життя. Але серед місцевих жителів оптимізм тримається в межах.

Коли завод ще працював, повітря в цьому районі було настільки забрудненим, що після сушіння на вулиці білизна ставала ще бруднішою, ніж до прання. Але тоді була робота й спільна ідентичність.

«Особливість Рурського басейну полягала в досить гомогенному економічному ландшафті – вугілля, сталь, енергетика, хімія. Все залежало від цих сфер. І коли вони опинилися в кризі, постраждала вся економіка регіону. Цей густозаселений регіон з його п'ятьма мільйонами жителями тепер має величезну кількість безробітних», - розповідає Франц Ленер, директор Інституту праці й технологій у місті Ґельзенкірхен. Він вивачає особливості структурних змін Рурського басейну.

До «метрополії Рур» ще далеко

Ленер визнає, що завдяки заходам, які вживалися досі, працевлаштувати вдалося лише частину тих, хто залишився без роботи внаслідок закриття заводів або шахт. На його думку, рурські міста самі блокують одне одного в розвитку. «Особливо гостро це питання постало в останні роки, оскільки ми постійно боремося за одне й те саме – мікроелектроніка, медичні технології. Якщо в когось виникла якась чудова ідея, то відразу всі хочуть робити те саме».

За словами Ленера, нині виникла ситуація, коли кожне з понад 50 міст регіону, перебуває в конкурентній боротьбі, а не доповнюють одне одного. Тому говорити про якусь «метрополію Рур», як намагається себе представити цей регіон, сьогодні зовсім не можна, наголошує експерт. Водночас він звертає увагу на те, що вже робилися кроки в правильному напрямку, серед яких і Міжнародний будівельний ярмарок.

Упродовж десяти років федеральна земля Північний Рейн - Вестфалія намагалася за допомогою такого ярмарку надати нового імпульсу для розвитку колишнього індустріального регіону. «Було багато ідей, які варто було продовжити, а не просто сказати, що через десять років ми все згортаємо, оскільки забракло грошей. Тоді можливо й вдалося б врятувати Рурську область», - аналізує директор Інституту праці й технологій.

Слід привернути увагу «креативного класу»

Франц Ленер переконаний, що повернути привабливість регіони можна тільки в тому разі, якщо зробити його привабливим для так званого «креативного класу»: «Маються на увазі добре освічені, високо кваліфіковані молоді люди, які б сказали – в цьому регіоні можна жити. Такі міста, як Берселона або Дублін впоралися з цим».

Цього року Рурський басейн носить титул Європейської культурної столиці, пропонується багатюща програма. Проблема полягає лише в тому, що концерти, театр, кіно, мистецтво лише в окремих випадках походять із самого регіону. 2011-го року весь цей спектакль завершиться і не слід очікуватися якихось довготривалих наслідків, пророкує Ленер.

Значно оптимістичніше налаштований на майбутнє Паскаль Ледун з Дортмундського відомства надання економічної підтримки, коли говорить про штучне озеро Фенікс. Наступного року його планується наповнити водою. «Я гадаю, що район Герде розвиватиметься позитивно. Він перетвориться на цікаве місце для праці та життя».

Автор: Зола Гюльсевіг / Володимир Медяний
Редактор: Роман Гончаренко