Вроцлав: "Так!" європейській культурі

Радісно звучать білі порцелянові дзвіночки Берти Лабул.Три години тому вона разом з тисячами мешканців Вроцлава пішла морозним недільним вечором на ринкову площу, де відбулося дещо затягнуте шоу-відкриття Культурної столиці Європи 2016. Тим не менш, вона щаслива та горда своїм містом, що цього року розкаже Європі свою буремну та складну історію. Вроцлавом пройшли чотири паради, вони символізували чотири різних події сучасної історії міста, або, як кажуть самі вроцлавці, чотири духи: відбудову після війни, оновлення після повалення комуністичного режиму, боротьбу з наслідками катастрофічної повені та релігійне розмаїття.

Ввечері 1300 учасників різних парадів об’єднались на Ринковій площі. Над головами літали три янголоподібні істоти, які наче снігом засипали городян білосніжним гусячим пір’ям. Видовище транслювалося по місту на великих екранах. Ідея шоу належить британському режисерові Крісу Болдвіну, який захотів пробудити чотирьох вроцлавських духів. Влітку та наприкінці року планується показати подальші частини цього перформансу.

Зацікавити культурою

Дзвони, екстравагантне світлове шоу, а також нова музика вроцлавських композиторів стали стартовим пострілом для широкої культурної програми: сотень концертів, спектаклів, виставок та проектів. Вроцлав запрошує на поетичні семінари, роз’яснює особливості польського кіно та влаштовує цирк без насильства. Кшиштоф Май, директор проекту Культурна столиця та розпорядник бюджету у 75 мільйонів євро, звісно ж, привезе до Вроцлава й відомих особистостей. Але передусім йому йдеться про залучення до культурного свята самих мешканців міста.

"Культура - це не лише класичні вистави в театрі чи кіно, її можна зустріти на вулицях, у парку, на подвір’ї та навіть у вашій вітальні", - пояснює Май у розмові з DW. - У нас є програма, яка дозволяє запросити театральну трупу прямо до себе додому або, скажімо, на вечірку. Ми прагнемо розбуркати людей, аби вони цікавились культурою".

Непроста історія

"Німці не повернулись" - так називалась виставка напередодні Року культури. У виставі пропонується іронічний погляд на страхи поляків старшого покоління перед поверненням німців після Другої світової. І таким чином опиняєшся в центрі складної історії Вроцлава. Місто, засноване більше тисячі років тому на острові посеред річки Одер, за свою історію належало чотирьом державам та змінило сім назв. Сімдесят років тому, після того, як Німеччина програла злочинну Другу світову війну, Вроцлав радикально змінився. Місто було зруйноване на 80 відсотків.

"Перед війною Бреслау був німецьким містом. Після війни Вроцлав став польським місто, - пояснює бургомістр Рафаль Дуткевич у розмові з DW. - Тут дійшло до стовідсоткової заміни населення, що є ганьбою. Виганяти людей - це ганьба". Поляки, які прийшли на заміну німцям у Вроцлаві, також були вигнанцями, а саме - з території теперішньої України.

"Сьогодні це красиве польське місто, та воно належить усім своїм мешканцям, у тому числі німцям, австрійцям, чехам, євреям, які тут жили колись. Це одне з послань, яке ми надсилаємо світові 2016-го року", - каже Дуткевич. На його думку, таке розмаїття має стати фундаментом культурної столиці. "Таким чином Вроцлав - чудовий приклад для всієї Європи", - вважає міський голова.

Про євроскептицизм нового націонал-консервативного уряду Польщі безпартійний мер Вроцлава не хоче нічого й знати. "Я відкидаю націоналізм будь-якого штибу", - каже Дуткевич. Синій європейський прапор з вінком жовтих зірок прикрашає його робочий кабінет. Натомість польська прем’єрка Беата Шидло демонстративно зняла прапор ЄС з будинку уряду.

Керівник проекту Культурна столиця Кшиштоф Май не очікує якогось тиску з боку Варшави. За його словами, Вроцлав завжди був критичним та авангардним. Таким місто залишиться і рік, коли йому випала честь називатись культурною столицею Європи. Про норовливий характер мешканців міста нагадують 300 маленьких бронзових статуеток гномів, які розкидані по всьому місту. Як пояснила екскурсовод Мальгожата Ульріх-Корнацька, вони є символом опору проти комуністичного режиму. "Жителі міста вирішили тоді на знак протесту перевдягатися гномами. Озброївшись іронією та гумором вони боролись з тодішнім комуністичним урядом", - розповіла жінка. Починаючи від 2001 року, про цю сторінку міської історії нагадують бронзові гноми.

Цілий оркестр з гномів встановлено перед будівлею нового Національного форуму музики. Цей надсучасний концертний зал спорудили спеціально до Року європейської культури. Відремонтували та модернізували також інші споруди культурної інфраструктури. Такі речі збережуть свою цінність і після того, як статус культурної столиці Європи перейде від Вроцлава до іншого міста, каже Кшиштоф Май.

Культурний Олімп

Рік культури піде на користь Вроцлаву, переконаний студент-музикант Йонаш Дзюба. Він сподівається, що місто відвідає багато гостей, які цікавитимуться дуже живою музичною сценою. Вроцлав - молоде місто. 20 відсотків мешканців - студенти.

Дзюба грає на трубі у червоно-білому інформаційному наметові. Морозно, тому він у грубих вовняних рукавицях. "Столиця культури для нас, як Олімпійські ігри в спорті. Участь - це найголовніше. Це буде хороший рік", - переконаний він.