Здешевлення гривні

З осені 2010 року Національний банк утримує курс національної валюти до американського долара на позначці близько восьми гривень за долар. Така стабільність курсу не зовсім відповідає економічній ситуації, зазначив у розмові з Deutsche Welle економіст Василь Юрчишин з Центру Разумкова. «В Україні, на жаль, курсоутворення – це питання радше не економічне, а політичне. Сьогодні є значні чинники девальвації гривні, але вона залишається стійкою, тому що влада розглядає курс як видимий елемент стабілізації і гарного стану економіки», - зазначає експерт.

Недовіра і до гривні, і до влади

Як засвідчило опитування DW-Trend, проведене у червні на замовлення Deutsche Welle, лише кожен третій українець (32 відсотки опитаних) вважає, що курс гривні залишатиметься на нинішньому рівні до кінця року. 39 відсотків опитаних впевнені у значному падінні курсу національної валюти ще цього року.

Причина песимізму українців – не лише економічна ситуація, а й брак довіри до влади. Дві третини опитаних (64%) вважають саме політику уряду причиною імовірної девальвації гривні. На заході і в центрі України, де рейтинг довіри до президента Віктора Януковича і його Партії регіонів є традиційно низьким, 43 відсотки опитаних очікують падіння курсу гривні ще цього року. На Сході і Півдні, де нинішня влада має найбільшу підтримку, не вірять у стабільність гривні дещо менше – 37 відсотків опитаних.

Резерви тануть

Попит на іноземну валюту впродовж останніх місяців суттєво перевищує пропозицію, зауважує Василь Юрчишин. Не допомогла вгамувати його і «паспортизація» обміну валюти. «У перші місяці попит на валюту суттєво впав, але з початку літа стає очевидно, що вимагати паспорт при обміні - це вже не допомагає. Попит знову зростає, тому я боюся, що зростатиме тіньовий ринок обміну валюти», - каже економіст.

Експерти Міжнародного валютного фонду очікують, що до кінця року резерви Національного банку України скоротяться майже на сім з половиною мільярдів доларів (з 31,8 до 24,4 мільярдів). МВФ вже багато років закликає перейти до гнучкого валютного курсу. Скорочення резервів змушує уряд і Нацбанк замислитись над таким кроком. Про необхідність переходу до гнучкого курсоутворення днями вже заявив міністр економіки Петро Порошенко. Опитані DW експерти очікують, що перехід на гнучкий валютний курс можливий невдовзі після парламентських виборів восени. «Однак важливо, аби відмова від прив’язки до долара означала коливання в обидва боки – як подорожчання, так і здешевлення гривні. Адже в іншому разі формуватимуться девальваційні очікування та надмірний попит на валюту», - наголосила в інтерв’ю Deutsche Welle головний економіст інвестиційного банку Dragon Capital Олена Білан.

Повільно або одразу?

Однак переходу на гнучкий курс передуватиме девальвація гривні, яка має привести національну валюту до економічно обґрунтованого показника, вважають експерти. Василь Юрчишин таким показником називає курс у 8,30-8,40 гривень за долар. «За слабкої економіки, якою є українська, я прибічник слабкої, помірної девальвації. Було би добре, аби ми вийшли на цей курс до кінця року», - каже експерт центру Разумкова.

Натомість у Dragon Capital економічно обґрунтованим вважають здешевлення гривні на 11-20 відсотків, тобто до 9-10 гривень за долар. «Після виборів стан валютного ринку значною мірою буде залежати від зовнішньої кон’юнктури: за умови стабілізації ситуації в світовій економіці різких стрибків курсу гривня-долар можна буде уникнути, хоча ризики для української валюти будуть високими. Але якщо ситуація погіршиться, то краще буде девальвувати гривню одномоментно, насамперед з точки зору заощадження валютних резервів», - переконана Олена Білан. Аналітик пояснює: поступова девальвація буде лише провокувати попит на іноземну валюту.

Знецінення у Східній Європі: на черзі Україна

Прибічником «шокової валютної терапії» є й економіст Василь Астров з Віденського інституту порівняльних досліджень міжнародної економіки. Він звертає увагу на те, що криза в єврозоні змушує інвесторів переоцінювати ризики на «периферійних ринках» Східної Європи. Через відтік капіталу впродовж останніх місяців суттєво знизився курс національної валюти у таких країнах як Польща, Угорщина, Румунія та Росія. Ці країни мають гнучкий валютний курс, зауважує Астров. Оскільки український Національний банк штучно утримує курс гривні, в певний момент доведеться її знецінювати «раптово».

«До 20-и відсотків», - прогноз Астрова щодо девальвації гривні збігається з думкою Білан. «Цілком імовірно, що це станеться ще цього року», - припускає австрійський експерт. «Девальвація, імовірно, відбуватиметься раптово і без попередження. Це логічно. Анонсувати такі дії немає сенсу – це призведе до ажіотажу», - каже Василь Астров. Після раптового зниження курсу, додає експерт, Національний банк має негайно дати суспільству чіткий сигнал, що подальшого стрімкого знецінення гривні він не допустить.

Банки спокійні

Найбільше падіння курсу гривні бояться ті українці, які мають виплачувати кредити в іноземній валюті. У різкому здешевленні гривні не зацікавлені й банки: близько 40 відсотків кредитів видані в іноземній валюті. Але фінансові установи готові до різних сценаріїв девальвації гривні, сказав в інтерв’ю Deutsche Welle провідний аналітик RaiffaisenbankAval Дмитро Сологуб. «10-15 відсотків – це не проблема. Про труднощі для банків і позичальників можна говорити лише, якщо девальвація становить 30-40 відсотків. Однак для цього немає підстав», - переконаний експерт.

Знецінення гривні дозволить покращити зовнішньоторгівельний баланс, «зігравши на руку» експортерам, наголошують експерти. Утім, Дмитро Сологуб зауважує, що курс гривні і в майбутньому залишатиметься під тиском знецінення. «Зростання доходів населення йде передовсім на імпорт. А надходження від експорту дуже залежні від світових цін на сталь», - роз’яснює аналітик.

Долар – незмінний номер один

Як засвідчив DW-Trend, українці найбільше довіряють долару США. Тих, хто довіряє насамперед американській валюті (40% опитаних) вдвічі більше, ніж прибічників заощаджень у гривнях (22%). Такі вподобання українців підтверджує і статистика НБУ: 40 відсотків депозитних вкладів в українських банках номіновані саме в доларах, хоча дохідність депозитів в іноземній валюті у рази нижча, ніж у гривні. 50 відсотків заощаджень українців припадають на гривню, менше 10 відсотків – на євро.

Єдиній європейській валюті найбільше довіряють лише 18 відсотків українців. «Виходить, що українці довіряють гривні навіть більше, ніж євро. Це парадоксально. Серйозної загрози обвалу євро на даний момент немає, хоча коливання курсу, звісно, можливі в нинішній ситуації. Але якщо справді в єврозоні буде серйозний шок, скажімо, вихід Греції, то гривня від цього постраждає більше, ніж сам євро», - переконаний Василь Астров. Тому експерт радить українцям тримати заощадження у різних валютах – «так надійніше».