Курт Волкер: Відповідальність Росії не залишилася безкарною

DW: Пане Волкер, багато хто вважає, що Росії не уникнути нових санкцій у зв'язку з останнім розвитком подій у справі Сергія Скрипаля.  Чотири союзники Великобританії підтримали її висновки щодо ролі Кремля в отруєнні колишнього спецагента та його доньки. Чи може це якось вплинути на вашу місію?

Курт Волкер: У широкому контексті - так. Однак я намагаюся сфокусуватися на дуже вузькому питанні незаконної окупації Росією частин України та намагаюсь створити умови, за яких Росія вирішить припинити такі дії. Не думаю, що справа Скрипаля тут щось змінює, але на задньому плані ця тема присутня.

Донбас також останніми днями не зникав із заголовків: після вбивства Олександра Захарченка проросійськими сепаратистами був призначений новий ватажок та оголошено про вибори у листопаді. Чи ці вибори не порушують Мінських угод?

Так. Вбивство Захарченка - ще один додатковий індикатор потреби у мирі та безпеці на сході України. Присутність російських сил, тривалий конфлікт створили величезні труднощі для мільйонів людей. Загинула не одна особа, а понад 10 тисяч, півтора мільйони внутрішньо переміщених осіб. А ті, хто залишився, потерпають від масштабних гуманітарних наслідків цього конфлікту. Щодо "Мінська", то так, тут є низка проблем. Одна з них - це те, що йдеться про окуповані території. У районі, де відсутні базові умови безпеки, вибори проводити не можна. Крім того, цим утворенням - так званим "народним республікам" у Донецьку та Луганську - за Мінськими угодами місця немає. Немає їм і місця у конституційному порядку України. І якщо йти за логікою Мінських угод та логікою повернення цієї території під контроль України, то ці утворення мають зникнути. Тож проведення виборів - нелегітимне не лише з огляду на безпекову ситуацію, але також і тому, що це утворення, які не мали б існувати. Коли там буде гарантована безпека, тоді й мають проводитися вибори мерів, обласних адміністрацій тощо. 

Чи переговори у "Нормандському форматі", за участі України, Росії, Німеччини та Франції, зайшли у глухий кут? Росія каже, що не бачить у них сенсу після вбивства Захарченка...

Я би не став так говорити. Я контактував із моїм російським колегою (помічником президента Росії Володимира Путіна Владиславом Сурковим. - Ред.). Ми маємо розбіжності навіть у тому, що стосується фундаментальних питань, але усе одно залишаємося весь час на зв'язку. Французи та німці, я знаю, теж. Проблема у тому, що російська сторона не готова рухатись. За останні кілька років вони особливо нічого не зробили для настання миру та безпеки. І вони продовжують звинувачувати в цьому Україну. Пам'ятаймо, що цей конфлікт відбувається на території України. Це не Україна прийшла у Росію, а Росія перебуває на українській території.

Думаю, що росіяни, вочевидь, вирішили наразі не докладати жодних зусиль задля досягнення миру, а радше вичікувати результатів виборів в Україні наступного року. І як результат нічого нового ми не бачимо, тільки звинувачення інших та вихід із переговорів.

У недавньому інтерв'ю газеті The Guardian ви сигналізували готовність американської адміністрації надати Україні додаткові летальні озброєння. Чи це пов'язано зі зростанням напруження на Азовському морі?

Слід почати із принципового рішення, ухваленого торік, щодо зняття заборони на продаж озброєнь України, яка існувала за часів адміністрації президента Обами. Адміністрація Трампа скасувала цю заборону. Це дозволило поставити протитанкові комплекси, антиснайперські комплекси, які дуже допомагають Україні у самозахисті. Особливо протитанкові озброєння - для стримування будь-якої нової російської агресії. Конгрес США зараз схвалив новий пакет фінансування підтримки оборонних можливостей України. Ви згадали Азовське море, і ситуація там справді викликає серйозне занепокоєння: Росія значно збільшила морську присутність там, і робить це в набагато більш агресивний спосіб, ніж раніше. Тобто це додатковий привід для занепокоєння. Але є розуміння того, що ми готові продовжувати допомагати Україні посилювати її можливості захисту. 

Дискусії щодо розміщення можливої миротворчої місії ООН на Донбасі тривають уже близько року. Наскільки широким має бути мандат такої місії?

Широким настільки, щоби гарантувати безпеку на всій спірній території. Правильним було б поетапне розміщення миротворчих сил, які б поступово змогли б перебрати контроль над безпековою ситуацією на всій цій території. Не можу назвати точних цифр, але місія має бути достатньо міцною, щоби дати собі із цим раду.

Протягом приблизно останнього року наших дипломатичних зусиль, навіть попри те, що Росія відмовляється узагалі рухатися з місця, ми чітко визначили її відповідальність за конфлікт. Ми збільшили санкції, збільшили нашу підтримку Україні, і усе це ми зробили разом, як трансатлантична спільнота із близькою координацією з Францією та Німеччиною, які очолюють "Нормандський формат", а також із Канадою, Сполученим Королівством, Швецією та багатьма іншими.