Кінець диктатора: ким був Муаммар Каддафі
20 жовтня 2011 р.На початку березня 2011 року Муамар Каддафі був ще цілковито переконаний: увесь лівійський народ його любить! Люди радше померли б, захищаючи його, вважав він. Тому навесні цього року без зайвих роздумів брутально розганяє демонстрації у Тріполі, що згодом переросли у фатальну для нього громадянську війну. Понад 30 тисяч людей загинуло в ній.
Простий "демократ"
Каддафі народився 1942 року в сім'ї звичайного бедуїна поблизу міста Сирт. До влади прийшов у вересні 1969 року, скинувши лівійську монархію. Незабаром він представив свою теорію прямої демократії – джамахірії. Її основи він виклав у тритомній праці "Зелена книга", що стала фактично конституцією країни. Доходи від нафти він скеровував на соціальні потреби, забезпечення населення державним житлом, прокладання в країні водогону, розвиток системи охорони здоров’я та освіти, зробивши з Лівії одну з найрозвинутіших за рівнем життя населення африканських країн.
Утім, те, що починалося як демократія та незалежність, завершилося диктатурою, яка нещадно знищувала своїх противників. Також на міжнародній арені за ним тягнеться шлейф хрещеного батька терору. Бойовики німецької RAF чи ірландської IRA проходили вишкіл у Лівії, він підтримував повстанців у Чаді та Гані. У 1977 році сталася прикордонна війна з Єгиптом. Через Лівію нібито переправляли радянську зброю до Палестини.
Шлейф терору
Крім того, його тінь нависла над багатьма міжнародними терактами. 5 квітня 1986 року було скоєно напад на американських солдатів у берлінській дискотеці La Belle. Загинуло троє і було поранено понад 200 людей. Підозри впали на Каддафі після того, як були перехоплені послання лівійського лідера із закликом до своїх співгромадян завдавати максимальних втрат американцям.
21 грудня 1988 року над шотландським містечком Локербі внаслідок вибуху розбився американський літак Boeing-747 з 270 людьми на борту, що здійснював рейс з Лондона до Нью-Йорка. Список можна продовжувати і продовжувати. Гучні теракти, за якими тягнувся лівійський слід, стали причиною бомбардування країни в 1986 році та введення санкцій у 1990-му. Сам Каддафі завжди відкидав подібні закиди.
2002 року Каддафі дав вирішальний імпульс, а головне гроші для заснування Африканського Союзу. Як "король королів Африки" він інвестував мільярди в інфраструктуру та туризм союзницьких африканських країн, фінансував будівництво вулиць та мостів, чим завоював симпатії багатьох африканців.
Крокодилячі сльози?
2003 року ситуація змінилася. Лівія визнала, що її офіційні особи несуть відповідальність за вибух літака на Локербі, і Тріполі виплатив компенсації родичам загиблих. Санкції ООН були скасовані. Західні лідери, такі як британський прем'єр Тоні Блер чи німецький канцлер Ґергард Шредер, не гребували отримувати зиск від нафтового багатства Лівії.
Не відомо, як довго ще проіснував би такий статус-кво, якби взимку цього року в країнах арабського світу не розпочалися масові заворушення проти правлячих режимів. Це призвело до зміни влади в Тунісі та Єгипті. Заворушення не обійшли стороною і Лівію. 26 лютого Рада Безпеки ООН запровадила санкції проти Тріполі на поставки озброєнь, а також на поїздки Каддафі та його оточення за кордон і заморозила його закордонні рахунки. 27 червня 2011 року під час громадянської війни в Лівії Міжнародний суд, головний судовий орган ООН, видав санкцію на арешт Муамара Каддафі, звинувачуючи його у злочинах проти людяності.
З того часу Каддафі переховувався на території Лівії, довкола конкретного місця його перебування постійно точилися різні суперечливі повідомлення. Після того як війська повстанців захопили рідне місто Каддафі Сирт, він був поранений 20 жовтня під час спроби втечі і, за інформацією перехідного уряду країни, помер від поранень.
Автори: Юрґен Стрияк / Христина Ніколайчук
Редактор: Захар Бутирський