Латвія розкриває архіви КДБ
22 грудня 2018 р.
Днями на інтернет-сторінці Латвійського державного архіву з'явилися перші прізвища агентів радянського Комітету держбезпеки (КДБ), які жили в Латвії. За законом, ухваленим латвійським Сеймом на початку жовтня, документи, які у ЗМІ охрестили "мішками КДБ", мають оприлюднити частинами. Передусім опублікували картотеку агентури. Співробітники Центру документування наслідків тоталітаризму відсканували 10 612 карток і відсортували їх в алфавітному порядку. Облікова картка містить ім’я, прізвище, по-батькові, дату і місце народження та посаду завербованої особи. Також указано прізвище і звання вербувальника, номер відділу КДБ - загалом близько 20 позицій.
Щоби отримати доступ до документів на сайті архіву, слід буде зареєструватися. В архіві відзначають, що вивчати документи буде нелегко. По-перше, відсутня можливість пошуку за різними критеріями. По-друге, проблему для латвійських дослідників становить те, що картки заповнювались від руки і російською мовою.
"З наукової точки зору, мені здається, що правильно було б опублікувати всі документи разом у травні (2019 року - Ред.), коли будуть доступні й коментарі дослідників, і пояснення істориків, і доповіді, - вважає директорка Латвійського національного архіву Мара Спруджа. - Це дасть можливість краще зрозуміти всю систему роботи КДБ і мати більш повне уявлення про конкретні справи".
Люди жили в страху багато років
Розкриття архіву дасть можливість колишнім співробітникам КДБ більше не боятися, адже багато років люди жили зі страхом, що хтось дізнається про їхнє минуле, вважає дослідниця Інституту філософії і соціології Солвейга Круминя-Конькова. "Ті, хто співпрацював із КДБ, все ще можуть розповісти свою історію. Вчені ж тепер мають можливість шукати аргументи, щоби сформувати власну точку зору, як насправді могло бути. Але варто пам’ятати, що все це інтерпретація, оскільки неспростовних доказів в архіві КДБ немає. Документи або знищені, або перебувають у Москві", - пояснює дослідниця.
Обіцяючи у жовтні закон про публікацію документів КДБ ще до кінця року, президент Латвії Раймондс Вейоніс зауважив, що все це робиться в інтересах суспільства, щоби воно "могло перегорнути ці чорні сторінки історії Латвії і її народу". При цьому глава держави підкреслив, що інформація, яку оприлюднять цього року, буде неповною, і за опублікованими картками з іменами не можна буде оцінити вчинене конкретною людиною. "Перш ніж поспішати з висновками, важливо буде дочекатися та ознайомитися з додатковою інформацією. Роблячи висновки поспіхом, ми ризикуємо сформувати помилкове розуміння історії", - зауважив президент Латвії.
Більшість справ або вивезли, або знищили
Додаткової інформації, вочевидь, буде небагато - більшість особових справ співробітники КДБ або вивезли, або знищили. Однак у розпорядженні Латвійського державного архіву є також цифрова база даних КДБ "Дельта" (DELTA), в якій зберігаються зведення за звітами з 1977 по 1990 року. З травня ці дані за заявками будуть доступні для істориків, юристів, журналістів, а також деяких студентів.
Чи готове суспільство до оприлюднення змісту архівів і чи не стане це привдом для самосуду? Історик і член науково-дослідницької комісії з вивчення діяльності КДБ Оярс Степенс не бачить приводу для занепокоєння: у тих, хто співпрацював з КДБ, було вже 27 років, щоби зізнатися в цьому і розповісти, як їх завербували. До того ж, на думку Степенса, з тисячі прізвищ, згаданих у картотеці, лише мала частина буде відома суспісльству. "Коли я вивчав документи, знайшов свого родича, якого завербували. Ну, дізнався й дізнався. А якщо хтось обділений розумом піде і поб’є свого сусіда через те, що його ім’я є в картотеці, це вже не наша відповідальність. Зрештою, його потім судитимуть за побої", - певен історик.
Оярс Степенс не виключає, що люди, які знайдуть своє ім’я у картотеці, спробують довести свою непричетність через суд. Як свідчить практика, у більшості випадків суд визнавав, що наявність імені у картотеці ще не доводить факт співпраці зі спецслужбами. За 27 років незалежності Латвії було 298 судових справ про імовірну співпрацю з КДБ, а довести причетність змогли лише у дев’яти випадках.
"Я себе викриваю, тому що маю совість"
Напередодні розкриття архівів у співпраці з КДБ зізнаються дедалі більше представників інтелігенції - серед них поет, син автора тексту гімну Латвійської СРСР Яніс Рокпелніс, лікар і колишній політик Георгс Андреєвс, колишній лектор Латвійського університету Іварс Лацис, професор Латвійського університету Леонс Тайванс, журналіст Алдіс Ерманбрікс. Яніс Рокпелніс надрукував своє зізнання на сторінках газети Neatkarīgā Rīta Avīze. "Я сам не знаю, чи є моя картка в тих мішках. Я себе викриваю, тому що маю совість. Я бачу такий глибокий висохлий колодязь, знизу сіра земля, а під нею - труп. У мене враження, що я вбивця, і я цей труп ношу в собі. Я убив своє життя, себе і свою чесність. Я покараний за свою зверхність і гордість, - розповів Яніс Рокпелніс. - Я вимарався у радянському багні. Я був цілковито впевненим у собі, що в них, чекістів, немає жодного компромату на мене, що вони нічого мені не можуть зробити. Чому я зізнаюсь? Тому що я стара людина і, якщо мене схопить інфаркт або інсульт, моя совість буде чистою".
Алдіс Ерманбрікс запевняє, що використав свої можливості впливати на агентів КДБ лише на добру справу - наприклад, давав позитивні відгуки колективам, які їхали з Латвії за кордон. "Соромно зізнатися, але нічого поганого я не робив, а саме навпаки", - заявив журналіст у документальній стрічці "Lustrum".
Щоби вивчити і зрозуміти роль кожного, хто є в картотеці КДБ, необхідно створити науково-дослідницький центр, як це зробили в Естонії та Литві, вважають історики. Але через брак фінансування у Латвії такого центру поки що немає.