Інвестор поки не квапиться

За минулий рік в економіку Львова надійшло 78,4 мільйона доларів прямих іноземних інвестицій, що на 7% більше, ніж за попередній рік. Про це повідомив Deutsche Welle начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР Сергій Кіраль. Позитивну динаміку він пояснив тим, що Львівщина має певні переваги над рештою регіонів країни.

«У порівнянні з рештою українських міст, тут достатньо кваліфікованої робочої сили зі знанням іноземних мов, - каже Кіраль. - У Львові чудова логістика: є міжнародний аеропорт, близькість до кордону». Ще одним козирем Львова він називає наявність «євроорієнтованої публіки». «Для багатьох компаній – це дуже важливий чинник, особливо для компаній ІТ-сектору. Адже коли вони формують проект, то вони в його рамках створюють робочу команду, яка повинна працювати з клієнтом у постійному режимі», - пояснює Кіраль. Тобто, команда повинна розуміти клієнта, спілкуватися з ним без психологічних бар’єрів.

Тим не менше у львівському інвестиційному полі не все так безжурно, як здається на перший погляд. Приміром, торік львівські бізнесові реалії вивчали дві німецькі фірми: одна компанія зі Штутгарта і інша - з Мюнхена. Йшлося про можливості побудови заводів, котрі б займалися виготовленням устаткування для автомобілів. На жаль, урешті-решт ці фірми вибрали собі майданчики в інших країнах Східної Європи.

Політика стимулювання інвестицій відсутня

Отже, поки що можна спостерігати лише несуттєве зростання інвестицій у Львів та Львівщину, що, з одного боку, пояснюється проблемами, характерними для цілої України. Галина Дзядик з Львівської Консалтингової Групи вказує на те, що в Україні взагалі відсутня державна політика в сфері інвестицій, стимулювання інвестицій. За її словами, немає можливості надавати інвесторам податкові пільги, надавати під виробничі площі безкоштовну земельну ділянку, якщо проект передбачає створення значної кількості робочих місць і потенційно великих надходжень до бюджету.

Представник консалтингової компанії «Цитадель Капітал» Дмитро Симовоник вбачає головну проблему в негативному міжнародному іміджі держави. «Україна загалом перебуває на дуже низьких міжнародних рейтингах щодо легкості ведення бізнесу. А найневигідніші в нас позиції щодо складності отримання будівельного дозволу. Тут ми перебуваємо на 80-ій позиції з 83-х , за рейтингом Світлового банку», – зауважує Дмитро Симовоник.

Суто львівські проблеми: брак офісів

Якщо ж брати суто львівські проблеми, то одна з них – брак комфортабельних офісів. «У нас немає офісних приміщень класу А, - визнає Сергій Кіраль. - Великі міжнародні компанії вимагають тисячі квадратних метрів класу А. Львів же володіє офісами класу В і В+, якщо послуговуватися класифікацією міжнародних агенцій нерухомості».

Аби вирішити цю проблему львівська влада має намір реалізувати проект з філією бельгійської фірми TPF-Ukraine щодо будівництва офісних приміщень класу А. Водночас на перешкоді реалізації цього проекту став український законодавчий чинник. Як пояснив Сергій Кіраль, нині існує проблема щодо того, як розробити юридично правильну модель щодо земельної ділянки. Оскільки бельгійці не готові інвестувати в земельну ділянку понад чотири мільйона євро. «Адже це зразу б зробило проект, який може принести нам тисячі робочих місць і мільйонні прибутки, неконкурентоздатним», - каже Кіраль.

Добре, однак, те, що вже ніхто з іноземних інвесторів не скаржиться на ще недавно легендарне львівське хабарництво. «Останнім часом я не чую від іноземних підприємців нарікань на якісь вимагання хабара, - розповів Deutsche Welle Дмитро Симовоник, - За останні два роки ставлення влади до інвесторів кардинально змінилося». За словами Симовоника, нині представники влади навпаки намагаються допомогти потенційним інвесторам, особливо західним.

Проте, з’явилася нова проблема, яка лежить в політичній площині, стверджує політолог Андрій Сотник. За його словами, риторика й імідж ВО «Свобода», котра нині стала провідною політичною силою у Львові, не сприяє приходу до регіону іноземних підприємців. «Передовсім це стосується російських і польських інвесторів, щодо яких свободівці виступають особливо гостро, намагаючись подати це як національний протекціонізм. Особливо незрозумілими є нападки лідерів партії на російських інвесторів Львівського автобусного заводі».

Першість може перехопити Німеччина

Зрештою все вказує на те, що за наступні кілька років кількість іноземних інвестицій у Львів та область мала б суттєво зрости. І якщо раніше найбільшими інвесторами в цей регіон були Польща, Австрія й Кипр, то наступними роками першість може перехопити Німеччина. «Однією з ознак цього можна вважати стрімке зростання активності німців на Інвестиційному порталі Львова», - повідомив Сергій Кіраль.

Окрім того, за його словами, є й живі приклади: так, одна з німецьких компаній виявила бажання розбудовувати цивілізовану систему паркування у Львові. Вона готова створити спільне підприємство з львівським комунальним підприємством. Фірма почне з наземного паркування і поступово, через півроку планує перейти до інвестицій у підземне й наземне паркування.

Про оптимістичні перспективи говорять і представники консалтингових компаній. «Якщо б німецька фірма «Leoni» працювалося погано, то вона б не будували другого об’єкту в Бродах», - підкреслив Дмитро Симовоник з «Цитадель Капітал». Головні козирі Львівщини, за його словами полягають у тому, що за логістикою ми кращі, ніж Китай, а зарплати у багатьох секторах промисловості у нас нижчі ніж у Китаї.

Автор: Петро Гординський
Редактор: Володимир Медяний